Бахмутка, -ки, ж. Поваренная соль, добывающаяся въ копяхъ бахмутскаго уѣзда. Пиріг завдовжки із аршин і соли кримки і бахмутки.
Би сокращ. б. 1) Частица, прибавляемая къ слову для выраженіи условности: бы, бъ. Я ж би тую Україну кругом облітала. Дурним би назвали, од себе прогнали. Як би він не лях, то не звав би ся Стасем. би б. Былъ бы. Не рад би б ти моєму братіку, як би в гости прийшов? би-м. Выражается условность въ 1-мъ лицѣ. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Дала би-м білу ручку, та нема кому. Ой рада би-м, мій синоньку, листок написать. Также точно для 2-го лица ед. ч. — би-сь. Не волів би-сь, милий синку, йти з ягнятком на толоку. Для 1-го лица мн. ч. би-сьмо: для 2-го лица мн. ч. би-сьте. 2) Сз. Дабы, что-бы. І над ним і коло него хрестик Божий пише, би уроки, би злі духи там не приступали.
Кросенце, -ця, с. Ум. отъ кросно.
Мосува́ти, -сую, -єш, гл. Укрѣплять.
Опух, -ху, м. Опухоль. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Нехай вона вийме жало, рану залиже, опух потушить.
Перестріт, -ту, м. 1) Встрѣча. 2) Болѣзнь отъ встрѣчи, сглазъ.
Позубцювати, -цюю, -єш, гл. = позубити 2. Оце вже тобі сорочку попрутикувала і позубцювала в поділках.
Похлібити, -блю, -биш, гл. Поддерживать кого, потянуть руку за кѣмъ. Я похлібив за ним.
Пошастати, -таю, -єш, гл. Походить туда и сюда; пошнырять.
Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая.
