Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворожбитівна

Ворожбитівна, -ни, ж. Дочь колдуна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖБИТІВНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖБИТІВНА"
Валькувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки. Камен. у. 2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины. Чуб. VII. 380. Сим. 129.
Вартість, -тости, ж. Цѣнность, стоимость. Чуб. І. 236. Казав вильлити золотий плуг.... і питати.... що той плуг варта. Люди і пани то таксували о вартости злота. Гн. І. 44.
Вилузати, -ваю, -єш, гл. Вылущить. А це хто вилузав соняшник? я собі поклала. Черниг. у.
Лі́сочка, -ки, ж. Ум. отъ ліска.
Моцю́голов, -ва, м. Большой деревянный гвоздь.
Набли́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться, нахвататься. Вона наблишкалася з ним такого гріха, що як уже й одвічатиме на тім світі. Зміев. у.
Повсюдно нар. Вездѣ, повсемѣстно. Се повсюдно роблять наші молодиці й баби. Г. Барв. 421.
Приділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. приділи́ти, -лю́, -лиш, гл. Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить. Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть. МВ. (О. 1862. I. 104).
Усмирити Cм. усмиряти.
Хвірза, -зи, ж. Вьюга. Миргор. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОЖБИТІВНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.