Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворушило

Ворушило, -ла, с. Рычагъ. Полѣсье.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРУШИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРУШИЛО"
Балмус, -су, м. Густая жидкость. Балмусом звуть, як що небудь дуже густе, щоб то не було. Драг. 191.
Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче. Чуб. V. 280.
Ласновенький, -а, -е. Блестящій, лоснящійся? Встрѣчено у Чубинскаго, точность записи, повидимому, сомнительна. Не пий, синоньку, першої чести в тещі, вилий, синоньку, коненькові на гривоньку, щоб гривонька ласновенька була, щоб наша дівонька прикладненька була. Чуб. IV. 318.
Лебердаші мн. Мѣдные крестики. Вх. Зн. 31.
Лінни́й, -а, -е. = лянни́й. Мене не будить до кужеля лянного. Гол. І. 191.
Миля́р, -ра, м. Выдѣлывающій мыло; торцовецъ мыломъ. Желех.
Промешкати, -ка́ю, -єш, гл. Находиться. Хведор Безродный, бездольний пробував порубаний, постреляний, на рани смертельнії незмагає, а коло його джура Ярема промешкає. АД. І. 252.
Прохожий, -а, -е. = перехожий. З молодицями танцює та двір вимітає, та прохожих, проїжжачих у двір закликає. Шевч. 108. Всі прохожі задивлялись на панночок. Левиц. І. 288.
Тонісічкий, -а, -е. = тонісінький. Шейк.
Хабальниця, -ці, ж. = хабалиця. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРУШИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.