Ди́хати, -хаю, -єш а также: ди́шу, ди́шеш, гл. 1) Дышать. Гадина в його словах дихає. Мовчи та диш! Над ним воли своїм духом дихали. Горе ж мені на чужині, — аж мій дух не дише. Важки́м ду́хом ди́хати на ко́го. Злобствовать, имѣть непріязненныя чувства къ кому либо. Важким духом дише. Міщане вже давно на городове козацтво да на старшину важким духом дихали. 2) Вѣять. Ой у полі вітер дише, билину колише.
Дубча́к, -ка́, м. = дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком.
Заскара́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Забожиться, поклясться словами: Скарь ня, Боже!
Зачервоні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть; заалѣть. Та й задріма, поки неба край зачервоніє. Тим часом на валу зачервоніли кармазини.
Пасина, -ни, ж. Плохой поясъ.
Песя́, -ся́ти, с. = песеня.
Посмутити, -чу́, -ти́ш, гл. Опечалить (многихъ). Гей як заплачу, весь рід посмучу.
Розглядіти 2, -ся. Cм. розглядати, -ся.
Сестрінич, -ча, м. = сестрінець.
Цибуля, -лі, ж.
1) Лукъ, Allium Сера L. Таких, як ти, по сім за цибулю. Так любить, як собака цибулю.
2) — жаб'яча. Раст. Scirpus Tabernemontanus Gmel. Ум. цибулька. Цибульки під ніс дати.
