Безрукий, -а, -е. Не имѣющій руки или рукъ. То старець убогий, він безрукий, безногий.
Блисконути, -ну́, -не́ш, гл. Сверкнуть сильно. Грім як грякне, а блискавка як блисконе! Як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледві дишемо.
Вицідити, -джу, -диш, гл.
1) Выцѣживать, выцѣдить, нацѣдить. О слезахъ: заставить пролить. Потопи сих нових фараонів у тих сльозах..., що вони вицідили з очей вдовичих та сирітських.
2) Выпивать, выпить. Вицідили вони самотужки глек слив'янки.
Легкоду́шник, -ка, м. Малый хлѣбецъ для подаянія нищимъ. Легкодушники... се малі хлібці, які подають за простибіг, аби легче було помершим душам.
Накри́жник I, -ка, м. Въ шлеѣ: нахребетникъ, продольная полоса на крупѣ лошади, пришитая къ откоснымъ ремнямъ и къ круговому.
Ознака, -ки, ж. Знакъ, признакъ. Гордо і поважно без ознаки жадної тревоги на лиці.
Охлябнути, -ну, -неш, гл. Ослабѣть (о связи частей въ чемъ либо) В возі охлябло все.
Подопалювати, -люю, -єш, гл. Окончить жечь (во множествѣ).
Посмагнути, -ну, -неш, гл.
1) Потемнѣть отъ солнца, сильнаго тепла. Гречка посмагла. Висуше насіння, що аж посмагне.
2) Загорѣть.
3) О губахъ: засохнуть, запечься. Посмагли губи.
Сумувати, -му́ю, -єш, гл. Печалиться, грустить. Сумуючи, частенько плакав. На тім степу скрізь могили стоять та сумують. Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом.
