Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вочі

Вочі, -чей, с. = вічі. Ном. № 10314.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЧІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЧІ"
Божитися, -жуся, -жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Мет. 62. Ти божився, присягався: не покину я тебе. Мет. 15.
Ветуля, -лі, ж. = ватуйка. Вх. Уг. 230.
Дулі́вка, -ки, ж. 1) Наливка на грушахъ-дуляхъ. Була й вишнівка, й тернівка, й дулівка. Кв. II. 184. Набалакавшись за дулівкою й медом, вже брався він за шапку. Стор. І. 239. 2) Родъ плахты. Черниг. у. Ум. дулівочка. Поліз у погріб я дулівки ще вточити; дулівочка-первак така смашна була. Гліб. 44.
Запоми́йнити, -ню, -ниш, гл. Наполнить помоями, занять для помой, испачкать помоями. Запомийнив чавун: узяв та помий налив. Конст. у.
Підбіг, -га, м. Насѣк. Bombyx rubi. (гусеница). Вх. Пч. І. 5.
Пожерти Cм. пожирати.
Сояшниця, -ці, ж. = соняшниця. Чуб. І. 114.
Стайка, -ки, ж. 1) Рядъ копенъ хлѣба. Ой у полі жито у стайки ізвито. Н. п. Не моя жень, це стайка на моїй постаті. Рк. Левиц. 2) Родъ шалаша у гуцульскаго пастуха въ полонинах. Шух. І. 188. То-же, что и застайка.
Тупотання, -ня, с. Топотъ.
Утяжіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться тяжелымъ, труднымъ (о грязной дорогѣ). Дорога втяжіла. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЧІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.