Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вороньок

Вороньок, -нька, м. = воронець 1. Пускається навздогін своїм баским бистроногим вороньком. Мир. ХРВ. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЬОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЬОК"
Вапнястий, -а, -е. = вапнистий. Уман. І. 294.
Ді́дко, -ка, м. = Дідько. Нехай тебе не несе дідко, де людей рідко. Ном. № 5894.
Замусо́лити, -лю, -лиш, гл. Замуслить, запачкать. Ото як ти корсетку замусолила.
Кісонька и кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Крутий, -а́, -е́ 1) Крутой. Буду крутії гори копати. Мет. 2) Сильно загнутый. Молодик-гвоздик! тобі — на уповня, мені — на здоров'я; тобі круті роги, мені чорні брови. Ном. № 286. Поцілуй же мене... у крутий усок. КС. 1882. X. 27. крутий ряд. Весенняя игра дѣвушекъ, въ которой цѣпь играющихъ извивается заворотами и зигзагами. Kolb. І. 176. 8) Густой. Наварила каші крутої. Грин. І. 88. Круті яйця. 4) Крѣпкій, твердый. На круте дерево крутого клина треба. Чуб. 1. 239. А вгризніте, яка (картопля) крута. Г. Бар. 428. Ой маю я, моя мати, нагайку крутую. Н. п. 5) Трудный, тяжелый. Еге, одвітує Білозерець, крута година наступила. К. ЧР. 302. 6) Трудно разрѣшимый, трудно усвояемый (о словѣ, напѣвѣ) Уман. у. Крута загадка. Крута пісня. Круте слово. Не круте ймення, та забула. Павловгр. у. 7) крута голова = крутоголов. Вх. Лем. 428. 8) крута м'я́та. Раст. Курчавая мята, Mentha crispa. Вх. Лем. 428. Ум. крутенький. Крутенькую загадку нашим ти задав панам. Котл. Од. 489.
Навза́води нар. Во весь опоръ, въ карьеръ, во всю прыть, взапуски. За лицарем тим воєводи що тьху навзаводи летять. Котл. Ен. VI. 74. З парубками літати навзаводи, — ото були його забавки. К. ДС. 4.
Над'їда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. над'ї́сти, -ї́м, -їси́, гл. Съѣдать, съѣсть часть. Желех.
Послизнути, -ну, -неш, гл. 1) Сдѣлаться скользкимъ, покрыться слизью. Послизло сало. Черк. у. Уже м'ясо послизло. Черк. у. 2) Исчезнуть, пропасть (о многихъ). Щоб люде всі, що при Енеї, послизли. Котл. Ен. І. 8. Злії духи, так як мухи, всі уже послизли. КС. 1882. IV. 169.
Приплошистий, -а, -е. Плоховатый. Жито приплошисте. Вх. Лем. 456.
Фіґлювати, -люю, -єш, гл. = фиґлювати. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОНЬОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.