Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворохібини

Ворохібини, -бин, ж. мн. = ворохібня. К. Дз. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОХІБИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОХІБИНИ"
Болезність, -ности, ж. Болѣзнь. Драг. 29.
Єси́(єсь), єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бути н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш. Шевч.
Клинчастий, -а, -е. Клиновидный. клинчасті — о вышивкахъ въ Галиціи. Kolb. І. 48.
Недосвід, -ду, м. Неопытность. (Нажива) з людського недосвіду і легкодумства. К. ХП. 125. Cм. недосвідченість.
Підтрухнути 2, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Рукавиця, -ці, ж. 1) Рукавица. Од Спаса та й рукавиці до паса. Ном. № 485. 2) Перчатка. Въ этомъ значеніи употребляется преимущественно въ формѣ уменьшительной. Ум. рукавичка. Чуб. III. 451. Лакей у білих рукавичках. Левиц. Пов. 433.
Сік, со́ку, м. Сокъ. Сік березовий. Чуб. VII. 446. Не пиво диво — дивнійший сік, що раз у рік. Ном. № 7246.
Солоно нар. Солоно. Без соли солоно, без круп густо. Ном. № 10074.
Фудульний, -а, -е. Надменный, гордый, высокомѣрный. Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав. Федьк.
Хрипка, -ки, ж. = хрипавка. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОХІБИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.