Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворохібини

Ворохібини, -бин, ж. мн. = ворохібня. К. Дз. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОХІБИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОХІБИНИ"
Діву́ля, -лі, ж. Грубо-ласк. Дѣвушка. Не для тебе я зросла красная дівуля. Гол. І. 209.
Календарь, -ря, м. Календарь. Віщував календарь, та в помийницю впав. Ном. № 13438.
Курдупель, -пля, м. Карликъ. Желех.
Куцак, -ка, м. Чортъ. Іде полем... То було й води тут невидно ніякоі, а то млини стоять... Аж ось вискакують з усіх млинів мірошники... а то не мірошники, а куцаки. ЗОЮР. II. 45.
Невтомний, -а, -е. Неутомимый. З його косарь такий жвавий, такий робочий-невтомний. Мир. ХРВ. 14.
Поспівати II, -ва́ю, -єш, гл. Попѣть. Їм хотілось і побігати, і поспівати. Левиц. Пов. 135.
Рум'яний, -а, -е. Румяный. Чуб. V. 136, 1117. Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум'яна, кажуть, завжди п'яни, або: всім кохана. Ном. № 9124., Ум. рум'яненький, рум'янесенький.
Скрутель, -ля, м. Свернутая горстка пеньки, очищенной отъ кострики. Гол. Од. 35.
Тягучки́й, -а́, -е́. Тягучій. Волч. у.
Храп 1, -па, м. 1) Претензія, злоба. Каже, же на нього атаман має храп. Гн. II. 170. Я мав на нього храпа. Ольгопол. у. 2) = бовт 1. Вх. Пч. II. 26. 3) мн. храпи. Переносица у животныхъ. Сим. 219. Пан був на коні, а цей истиком коня по храпах. ЕЗ. V. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОХІБИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.