Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворохібини

Ворохібини, -бин, ж. мн. = ворохібня. К. Дз. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОХІБИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОХІБИНИ"
Габлі, -лів, м. мн. = габлина. Желех. Вх. Зн. 9.
Грабарюва́ння, -ня, с. Землекопаніе.
Дешеві́нь, -ні, ж. = Дешевня. Херс. у.
Джерела́тий, -а, -е. Съ большимъ отверстіемъ, съ большимъ жерломъ. К. ЦН. 246. І заревли тоді гармати джерелаті. К. Дз. 70.. Cм. Жерелатий.
Ліскоту́ха, -хи, ж. Иволга. Конст. у.
Ложник, -ка, м. = ліжник. Гол. Од. 82.
Надде́ртий, -а, -е. Надодраный, надорванный.
Повітовий, -а, -е. Уѣздный. Повітовий суд. Котл. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка. Левиц. І. 238.
Подубнути, -немо, -нете, гл. = подубіти. КС. 1882. IX. 568.
Росхрабруватися, -руюся, -єшся, гл. = росхрабритися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОХІБИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.