Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворог

Ворог, -га, м. Врагъ. В щасті не без ворога. Ном. № 1714. З одним Богом на сто ворог. Ном. № 12. Ум. ворі(о)женько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГ"
Вирвання, -ня, с. Вырываніе. Чуб. І. 85.
Кашкетовий, -а, -е. Фуражечный.
Кривулька, -ки и кривульця, -ці, ж. Ум. отъ кривуля.
Лазівка, -ки, ж. Родъ гриба, растущаго на лазу (лѣсной полянѣ). Желех.
Осьмірка, -ки, ж. Въ церковномъ зданіи: осьмигранная часть передъ куполомъ. Шух. І. 116.
Позаторік нар. Въ позапрошломъ году. Твою долю, моя доню, позаторік знала. Шевч.
Полиція, -ції, ж. Полиція. А нарешті досталося, що в полиції сидів: Рудч. Чп. 237.
Попалитися, -лимося, -теся, гл. 1) Сжечься, обжечься (во множествѣ). 2) попалилося на небі. При закатѣ солнца облака стали красны. Вх. Лем. 453.
Правобіцький, -а, -е. = правобічний. Лівобіцька і правобіцька Україна. Св. Л. 23.
Цілуватися, -луюся, -єшся, гл. Цѣловаться. З панами добре знаться, та не дай Бог цілуваться. Ном. № 1198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.