Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворог

Ворог, -га, м. Врагъ. В щасті не без ворога. Ном. № 1714. З одним Богом на сто ворог. Ном. № 12. Ум. ворі(о)женько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГ"
А́йкало, -ла, ж. = Ая́йкало.
Барилочка, -ки, ж. Ум. отъ барилка.
Голодування, -ня, с. Голоданіе.
Госпо́да, -ди, ж. Домъ и хозяйство какой-либо семьи. Пішли до його господи, та й не застали його дома. Рудч. Ск. І. 192. Покинув матір і господу. Шевч. 525. Дівчинонько, пусти на господу! — Козаченьку, боюсь поговору. Чуб. V. 151. Ум. Госпо́донька.
Доли́нний, доли́новий, -а, -е. Относящійся къ долинѣ.
Карноухий, -а, -е. Съ маленькими ушами.
Лакузка, -ки, м. Ум. отъ лакуза.
Лущ, -ща, м. пт. Fringilla coccothraustes. Вх. Пч. II. 10.
Твердішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тверже.
Труднити, -дню, -ниш, гл. Затруднять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.