Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворушня

Ворушня, -ні, ж. Суматоха, волненіе (толпы). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРУШНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРУШНЯ"
Боднарь, -ря, м. и пр. = бондарь и пр. Шух. I. 249.
Винянчити, -чу, -чиш, гл. Выняньчить.
Висварити, -рю, -риш, гл. Добыть съ бранью.
Зазнайо́млюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зазнайо́митися, -млюся, -мишся, гл. Знакомиться, познакомиться. Ходімо до його... там і зазнайомишся. Г. Барв. 178.
Лакомитися, -млюся, -мишся, гл. Жадничать, соблазняться чѣмъ. Не лакомся, Грицю, на дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й воріжка не порадить. Ном. № 10805.
Мокру́ха, -хи, ж. Водка.
Морґ и морґовий. Cм. ІІІ. морг и морговий.
Одружити, -ся. Cм. одружувати, -ся.
Перечепити Cм. перечіплювати.
Порипатися, -паюся, -єшся, гл. Походить то входя, то выходя и скрипя дверью.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРУШНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.