Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворушня

Ворушня, -ні, ж. Суматоха, волненіе (толпы). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРУШНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРУШНЯ"
Бидлячий, -а, -е. Скотскій.
Допрі́ти Cм. допрівати.
Заборошни́ти, -ся. Cм. заборошнювати, -ся.
Звіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть звѣремъ. Кротом же лазе португалець, звіркує шведин вовком там. Котл. Ен. IV. 12.
Перебиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перебитися, -б'ю́ся, -є́шся, гл. 1) Перебиваться, перебиться. Палиця перебилася. 2) Сражаться, сразиться. А я ж тих турків да й не боюся: а й я з ними в полі переб'юся. Чуб. III. 275.
Пригінний, -а, -е. 1) Работающій по понужденію, отбывающій повинность натурой. 2) О волѣ: ходящій въ пригоні 3. Волч. у.
Снити, сню, сниш, гл. Видѣть во снѣ. І був би він в царськім дворі багато ще снив, гукнув бо звін на Стефані, а він ся збудив. Федьк. І. 37.
Сукняний, -а, -е. Суконный. Сіряк сукняний. О. 1862. X. 31. (Писаревск.). Парубок у синьому сукняному каптані. Мир. Пов. І. 137.
Трясавина, -ни, ж. Топкое мѣсто, трясина.
Ціва, -ви, ж. 1) Цѣвка въ шестернѣ. Черниг. у. Мик. 481. 2) Шпулька для наматыванія нитокъ. МУЕ. III. 14, 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРУШНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.