Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворожиля

Ворожиля, -лі, ж. 1) = ворожбитка. Вх. Лем. 400. 2) = сонечко, Coccinella septempunctata. Вх. Лем. 400.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖИЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖИЛЯ"
Багатійшати, -шаю, -єш
Будячище, -ща, м. Ув. отъ будяк.
Вибалок, -лку, м. Отроги оврага, степной балки.
Зарази́ти, -жу́, -зиш, гл. Заразить. Паршива вівця все стадо заразить. Ном. № 5987.
Мі́цність, -ности, ж. Крѣпость, прочность. Для міцности зашито двічі. Конст. у.
Обратися, оберуся, -решся, гл. Найтись. Нехай між вами обереться хто сміливий та пійде вночі на грішну могилу. Г. Барв. 459.
Підвіяти Cм. підвіювати.
Поліжниця, -ці, ж. = породілля. Гн. II. 197.
Хворіти, -рію, -єш, гл. Болѣть. Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зазульчини діти. Чуб. ІІІ. 157. У чумаків воли хворіють. Драг. 167.
Чхнути, чхну, чхнеш, гл. Одн. в. отъ чхати. Чихнуть. Закашляв, чхнув і стрепенувся. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОЖИЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.