Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вороб'я

Воро́б'я, -б'я́ти, с. 1) = Гороб'я. 2) Маленькій ребенокъ (шутливо-ласкательное). Ум. Вороб'я́тко. А старая єго мати на кріселку сидить, маленькоє вороб'ятко на руках держить. Гол. І. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБ'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБ'Я"
Жиру́н, -на́, м. Шалунъ.
Запові́сти Cм. заповідати.
Змарнити, -ню́, -ни́ш, гл. = змарнувати. Змарнив худобу. Вх. Зн. 22.
Марти́н, -на, м. Птица: мартынъ, рыболовъ. В небі крутилися білі мартини і чайки. Левиц. І.
Обшмалити, -лю́, -лиш, гл. = обсмалити.
Осоруга, -ги, ж. Что либо надоѣвшее, опостылѣвшее.
Пиняти, -ня́ю, -єш, гл. Медлить, замедлять. Вх. Зн. 48.
Погорілище, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Сахар, -ру, м. = сахарь.
Сторожовня, -ні, ж. Сторожка, комната, будка для сторожа. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОБ'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.