Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вороб'я

Воро́б'я, -б'я́ти, с. 1) = Гороб'я. 2) Маленькій ребенокъ (шутливо-ласкательное). Ум. Вороб'я́тко. А старая єго мати на кріселку сидить, маленькоє вороб'ятко на руках держить. Гол. І. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБ'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБ'Я"
Безлісий, -а, -е. Безлѣсный. Безліса сторона. Золотон. у.
Відводити, -джу, -диш, сов. в. відвести, -веду, -деш, гл. 1) Отводить, отвесть. Одведи її додому. 2) Отстранять, отстранить. 3) Взводить, взвесть. Одвів курка і вже хотів.... стріляти. Чуб. І. 154.
Грязи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Грязнить. Аф.
Куцолапий, -а, -е. Съ короткими ногами. Подольск. г.
Лі́тісь нар. Прошлый годъ. Вх. Зн. 33.
М'я́цкати, -каю, -єш, гл. Мять. Сир кочєють і мєцкають у руках, аж вироблю з нею паліницу. Шух. І. 216.
Повалець, -льця м., также накидальний по́валець. Волосяной арканъ. О. 1862. І. Ревяк. 20.
Позбутися, -будуся, -дешся, гл. 1) Избавиться. Позбутись лиха. Рк. Левиц. 2) Потерять. І молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася. Г. Барв. 276.
Пообламувати, -мую, -єш, гл. Обломить (во множествѣ). Бач, як вишні хлопці пообламували. Хоч би вже рвали та не ламали. Богодух. у.
Тріскання, -ня, с. 1) Трескъ, трещаніе. 2) Растрескиванье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОБ'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.