Вареник, -ка, м. Родъ варенаго пирожка съ творогомъ, ягодами, кислой капустой, макомъ, выжимками коноплянаго сѣмени и пр. Плаває, як вареник у маслі. Ум. вареничок.
Видирати, -раю, -єш, сов. в. видерти, -деру, -реш, гл.
1) Вырывать, вырвать, отдирать, отодрать. Червону китайку з-під жупана видирає.
2) Отнимать, отнять силою. Або дай, або видеру. Вовкові барана з горла не видереш.
3) Брать, взять изъ птичьяго гнѣзда или звѣриной норы яйца или дѣтенышей. Не видирай ластівок — гріх. Видрали лисенят. То-же о доставаніи раковь изъ ихъ норъ. А що ви робите, хлопці? — Раків видираємо з-під круч.
Відтіль, відтіля, нар. = відти. Втри вирви вигнали відтіль. Він відтіля не втече.
Же́рдя Ii, -дя, с. соб. Жерди. Поклав же жердя все срібнеє. Суть то росохи, на росохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають. (Загадка на человѣка, жердя — волоса).
Кунка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Ма́ятися, -маюся, -єшся, гл. 1) Качаться, колебаться отъ вѣтра. Мається, як горох при дорозі. 2) О сердцѣ: биться слегка. Приложила я руку до її серця, — ще трошечки мається.
Омряк 2 Cм. омрак.
Осінь, осени, ж. Осень. Осінь на строкатом коні їздить. в осінь, в осени. Осенью. Одна пішла в осінь заміж, а друга в м'ясниці. Коли в осени́ літа́ багато паутини — на той рік урожайне літо буде. В осени ложка води, а дві грязі.
Прямування, -ня, с.
1) Направленіе. Поважне прямування його розуму.
2) Стремленіе. Прямування до вищого уряду. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування.
Розбужати, -жа́ю, -єш, сов. в. розбудити, -джу, -диш, гл. Разбудить, пробудить. Ви ж було ранесенько вставаєте та нас розбужаєте. Нерано дочку розбудила.
