Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворожбитка

Ворожбитка, -ки, ж. Ворожея, чародѣйка. Гол. IV. 445.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖБИТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖБИТКА"
Бздиконути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бздикати.
Вимостити Cм. вимощати.
Гарчє, -чє, с. = гарч. Вх. Зн. 9.
Засита́рити, -рю, -риш, гл. = засатарити. Де ти заситарив коня? Мнж.
Индичня, -ні, ж. Помѣщеніе для индюковъ.
Команка, -ки, ж. = команиця. Желех.
Молодя́тник, -ка, м. Волокита, дѣвушникъ. Харьк. у.
Убійчий, -а, -е. Убійственный, смертельный. Желех.
Чикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чикати. Візьмуть, чикнуть ножем пальця. Драг. 2.
Шморгнути, -гну́, -не́ш, гл. Однокр. отъ шмо́ргати. 1) Дернуть. 2) Ударить. 3) Удрать, вбѣжать, выбѣжать. Сказала та й шморгнула з хати. Мир. ХРВ. 284. Да попівни шморгнув. О. 1862. V. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОЖБИТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.