Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воротати

Воротати, -таю, -єш, гл. Обтирать зерно въ ступѣ отъ шелухи. Золотонош. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОТАТИ"
Відхилити, -ся. Cм. відхиляти, -ся.
Жизнь, -ні, ж. 1) Жизнь. Ой, Боже, Боже! яка моя жизнь тяжка! Мил. 223. 2) = життя. Хто ляшка рубатиме, той козацьку жизнь знатиме. Ном.
Заправля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. запра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Приправлять, приправить. Заправляла борщ олією. Медову кипучу силу словом заправляє. К. Досв. 113. запра́влена горі́лка. Водка, приготовленная съ кореньями, травами и пр. Прибудь же, мій милий, в неділю уранці, — заправлю горілки в кришталевій пляшці. Мет. 250. 2) Запрашивать, запросить, продавая. Заправив як за батька. Ном. № 10504. 3) Дрессировать, выдрессировать, пріучать, пріучить, упражнять. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. № 1301. 4) Заряжать, зарядить, приготовлять, приготовить къ стрѣльбѣ. Стрілочки струже да в лучок кладе, а з лучка бере да й заправляє. Чуб. ІII, 275. Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити. Мет. 257. 5) Задѣлывать, задѣлать. І ворота того саду кіллями заправив. Мкр. Н. 12. 6) Вставлять, вставить. Викрутив діяменти і заправив зо скла другі. Вх. Уг. 239. 7)но́су. Точить, отточить косу. Желех.
Звадли́вий, -а, -е. Вздорливий, сварливый, бранчивый.
Ле́стками підійти́. Лестью добиваться, льстить. Н. Вол. у., Ум. ле́стівочки. Як узяли лестівочками підходить. Ном. 3094.
Лино́к, -нка́, м. 1) Ум. отъ лин. 2) Названіе вола свѣтлорыжей масти. КС. 1898. VII. 41. 3) Раст.: а) Dianthus deltoides. Лв. 98. б) Tragopogon pratensis. Лв. 102.
Підхвебель, -ля, м. Испорч. фельдфебель. Буде мені товчеників від... підхвебеля за те, що опізнився. Грин. II. 295.  
Погуторити, -рю, -риш, гл. Поговорить, поболтать. Ідіть, тітко, посидимо, погуторимо. Мир. Пов. І. 140.
Пороззувати, -ва́ю, -єш, гл. = порозбувати.
Скругляти, -ля́ю, -єш, сов. в. скруглити, -глю, -лиш, гл. 1) Округлять, округлить. Ти мене, мов глину, зліпив, скруглив. К. Іов. 22. 2) Очищать, очистить хлѣбныя зерна вращеніемъ въ решетѣ. Вх. Зн. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.