Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воротарь

Воротарь, -ря, м. 1) Привратникъ. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька. АД. І. 40. 2) Родъ хороводной игры. КС. 1889. IX. 635.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОТАРЬ"
Аціба́! меж. Крикъ, чтобы отогнать свиней, собакъ. Шейк.
Голомороззя, -зя с., голоморозиця, -ці, голоморозь, -зі,, ж. Гололедица, морозная погода при отсутствіи снѣга. Желех. Вх. Зн. 11. Голоморозь шкодить озимині. Черк. у.
Додзьо́бувати, -бую, -єш, сов. в. додзьо́бати, -баю, -єш, гл. Доклевывать, доклевать. Грушку додзьобав. К. Дз. 140.
Залу́пчистий, -а, -е. О сапогѣ: съ отворачивающимся голенищемъ? Залупчисті чоботи. Гол. Од. 67.
Зано́за, -зи, ж. = заніз.
Неспокій, -ко́ю, м. Безпокойство. А що, нажили собі неспокій? В старій жизні маю неспокій терпіти. Чуб.
Обголіти, -лію, -єш, гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени. 2) Обѣднѣть, обнищать.
Склепити, -плю, -пиш, гл. Дѣлать сводъ, склепъ. 2)о́чі, уста. Смежить, сомкнуть. Склепив очі та й умер.руки. Сложить руки. Лежить вона на постелі, склепила руки, мов нежива. Екатер. г.зуби. Стиснуть зубы.  
Соснівка, -ки, ж. Родъ узора въ вышивкѣ. Шух. І. 157, 158.
Тільце, -ця, с. Ум. отъ тіло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.