Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воротило

Воротило, -ла, с. 1) = навій. Вх. Уг. 247. МУЕ. ІІІ. 24. Шух. І. 255. 2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу. 3) Часть токарні (Cм.). Шух. І. 305. 4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОТИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОТИЛО"
Барнястий, -а, -е. Бурый, коричневый, каштановый. Барнясти ма волоси. Вх. Лем. 390.
Веснівка, -ки, ж. 1) = веснянка. 2) пт. луговой жаворонокъ, Alauda arvensis. Вх. Пч. ІІ. 8.
Вибоїстий, -а, -е. Ухабистый. Вибоїста дорога. Желех.
Виїздити 2, -джу, -диш, гл. Изъѣздить. Ой виїздив всю країну, увесь білий світ. Мет. 139.
Гноянка, -ки, ж. 1) Гнойный прыщъ. Желех.
Зустрічатися, -ча́юся, -єшся, гл. = зустріватися.
Мордува́тися, -дуюся, -єшся, гл. 1) Мучиться, терзаться. Будуть вони довіку мучитися, до суду мордуватися. Мир. ХРВ. 279. А я й не сказала, як була я людиною, як я мордувалась. Шевч. 2) Силиться, стараться, выбиваясь изъ силъ. Мордувавсь-мордувавсь, — так і покинув воза, не витягти з багнюки. 3) Бѣсноваться. Мордується, як чорт в лотоках. Ном. № 3123.
Найду́шка, -ки, ж. Найденышъ женскаго пола. Желех.
Сукервиця, -ці, ж. = сукровиця. Вх. Зн. 67.
Туркотати, -чу́, -чеш, гл. 1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця. Левиц. І. 113. 2) Ворчать. 3) Твердить одно и то же. 4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Гол. III. 464. Барабан туркоче. Мир. ХРВ. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОТИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.