Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воробець

Воробець, -бця, м. 1) = горобець. Орел не пристає з воробцями. Ном. № 1033. 2) — тростяний. пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus. Вх. Пч. II. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБЕЦЬ"
Бреньчати, -чу, -чиш, гл. = бриньчати. Левиц. Пов. 49.
Генто, гентова, гентолі нар. Недавно, позавчера. Желех; Вх. Зн. 72, 10.
Жи́вжик, -ка, м. = жевжик.
Мши́ця, -ці, ж. Насѣк.: тля, травяная вошь, Aphis. Вх. Пч. І. 5.
Непроха, -хи, об. Не просящій. Ном. № 1357.
Обклеїти Cм. обклеювати.
Путря, -рі, ж. Родъ кушанья изъ свареннаго ячменя и сладкаго квасу. Маркев. 157. Чуб. VII. 440. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Котл. Ен. І. 18.
Роботяга, -ги, м. Труженикъ, работникъ. Всього надбав роботяга, та не придбав долі. Шевч. 527. Ум. роботяжка, роботяжечка. Як у мене чоловік роботяжечка був. Грин. III. 658.
Сапка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Усинобожити, -жу, -жиш, гл. = усамобожити?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.