Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воробець

Воробець, -бця, м. 1) = горобець. Орел не пристає з воробцями. Ном. № 1033. 2) — тростяний. пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus. Вх. Пч. II. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБЕЦЬ"
Баналюки, -люк, ж. мн. = банелюки. Фр. Пр. 21.
Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. КС. 1885. IX. 186. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826. Велетень у громаді — як правда в пораді. Ном. № 5827.
Заведи́світок, -тка, м. = дурисвіт. Желех.
Зуспіт нар. Назадъ, вспять. Оце пливли ми до острова Чортомликом, а тепереньки зуспіт Підпільною. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Наслідувати, -дую, -єш, гл. 1) Наслѣдовать. Що робити мені, щоб життя вічне наслідувати? Єв. Мр. X. 17. 2)кого́, що. Подражать. Желех.
Повивертати, -та́ю, -єш, гл. 1) Опрокинуть (многое), опрокидывая вылить или выбросить. Страву повивертав, посуду побив. Мнж. 43. Глечики повивертала. Предки наші славні в склепах спочивали, а тепер їх гайдамаки з трун повивертали. К. Досв. 27. 2) Выворотить, вывернуть наизнанку. Кожухи повивертали. 3) Выставить, выпятить, выворотить. Пішов бідний брат до волів, а вони лежать, боки повивертали. Рудч. Ск. II. 132.
Прославлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прославитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Прославляться, прославиться. Прославився на Вкраїні ще козак і Гонта. Ном. № 672. 2) Только сов. в. Прослыть. Він прославився у селі за великого злодія.  
Процвиндрити Cм. процвиндрювати.
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Мкр. Г. 27. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. ЗОЮР. I. 60. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. К. Іов. 58. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. Шевч. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Чуб. V. 970. Нема дощу, — нема сходу. Черк. у. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Рудч. Ск. І. 109. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. Гн. I. 155. 5)душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. ЗОЮР. II. 285. А на схід душі хоч табаки понюхаю. Рудч. Ск. І. 4.
Турбанина, -ни, ж. Безпокойство, хлопоты. Турбанини багато було.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.