Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воробець

Воробець, -бця, м. 1) = горобець. Орел не пристає з воробцями. Ном. № 1033. 2) — тростяний. пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus. Вх. Пч. II. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБЕЦЬ"
Гать, -ті, ж. = гата, гатка. Шух. І. 6, 180.
Живолу́п, -па, м. Живодеръ (ругат.).
Київ, -ва, м. Кіевъ.
Повередити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Похилити, -ся. Cм. похиляти, -ся.
Присхнути, -ну́, -не́ш, гл. Присохнуть. Присхне, як на собаці. Ном. № 4117.
Прокусити Cм. прокушувати.
Простромити Cм. простромлювати.
Псити, псю, псиш, гл. Хирѣть, болѣть. Уже ця корова так жила, так псила — поки й здохла. Зміев. у.
Розмуркотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Размурлыкаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.