Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворочок

Ворочок, -чка, м. Ум. отъ ворок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЧОК"
Відмерти Cм. відмірати.
Зариго́вувати, -вую, -єш, сов. в. заригува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Сметывать, сметать (о шитьѣ). Прилуц. у.
Заха́яти, -ха́ю, -єш, гл. = занехаяти.  
Каблук, -ка, м. 1) Дуга, часть окружности. 2) Снарядъ для спугиванія рыбы, состоящій изъ дуги, концы которой соединены доской, оканчивающейся зубьями въ видѣ гребня; бороздя дно, эти зубцы спугиваютъ мелкую рыбу, попадающую въ поставленную раньше сѣть. Дуга наз. каблук, доска съ зубьями — гребінь. Шух. 1. 228. 3) Лука въ сѣдлѣ. Cм. облук. Шух. І. 252.
Лейта́рь, -ря́, м. Рейтаръ. Скоро лейтарі до його прибували, листи подавали. АД. II. 123.
Лисну́ти Cм. лискати.
Намекета́ти, -кечу́, -чеш, гл. Накричать по-козьи.
Одержування, -ня, с. 1) Полученіе. 2) Владѣніе чѣмъ, обладаніе.
Поцят, -ти, ж. Что либо особенно красивое. Яка поцят яліця! Вх. Лем. 455.
Тичний, -а, -е. = тичковий. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.