Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворожнета

Ворожнета, -ти, ж. Вражда. Од лихої ворожнети заховаєшся за мене. К. Псал. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖНЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖНЕТА"
Вербинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вербина. 2) Раст. Aster Amellus L. Вх. Пч. II. 29.
Гірничий, -а, -е. Горнопромышленный. Желех.
Жупа́нчик, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Зда́вній, -я, -є. Давній. Попід гаєм зелененьким здавняя стежечка. Рк. Макс.
Осмішкуватися, -куюся, -єшся, гл. Усмѣхаться. Текля осмішкувалась. Св. Л. 170.
Передняк, -ка́, м. 1) Идущій впереди (человѣкъ, животное). Між вівцями, для приводу, бува небагато кіз і цапи-передняки. О. 1862. V. Кух. 29. 2) Знатный, передовой человѣкъ. Угор.  
Попопросити, -шу, -сиш, гл. Напроситься, просить много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене. Грин. І. 32.
Семип'ядний, -а, -е. Имѣющій мѣры семь пядей. Семипядпую пищаль підняти. АД. I. 111. В семипядні пищалі грімали. Макс. (1849). 27.
Такенний, -а, -е. Вотъ такой. Жаба такенна велика лізе через дорогу. Драг. 49.
Шляхтюга, -ги, м. Ув. отъ шляхтич. Подумають, що який шляхтюга. Св. Л. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОЖНЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.