Дойня́чка, -ки, ж. Коро́ва-дойнячка. Дойная корова.
Заіскри́ти, -крю́, -ри́ш, гл. Заискриться. Засвітили зорі, замиготіли, заіскрили. Кришталем заіскрила роса по зеленій траві. Очі в неї заіскрили, заграли.
За́йшлий, -а, -е. Захожій. Це чоловік зайшлий.
Збавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. вба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Лишать, лишить. Нехай тебе, чужий батько, синочку, не лає, щастя твого козацького навік не збавляє. — ві́ку, життя́. Лишить жизни, погубить. Чому мені злої долі, чом віку не збавиш? Ой чи вдариш, чи не вдариш, тілько мені життя збавиш. 2) Губить, погубить. Ой лежить же п'яний сотник Харко та тепер його збавляйте. Нехай буду один погибати, козацького війська не збавляти. 3) Портить, испортить, искалѣчить; подорвать. Збавив же ти кобилу сиву. Боюсь... щоб ти мене не зрадила, моєї русої кісочки не збавила. Нащо ти нам чорта ізбавив? Щоб зараз його вилічив! Силу втратила, здоров'я збавила. 4) Истрачивать, истратить попусту. Матінка кричить, а батенько ще гірше: «щоби-сь не ходив до дівчини більше. Нащо ж тобі, синку, ніченьки збавляти? Коли її любиш, то позволяю ті взяти». 5) Избавлять, избавить. Не чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого.
Зморшка, -ки, ж.
1) Морщина. На лобі.... зморшки. Омелько п'є та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. І. 372.
2) Сборка у бѣлья.
3) Грибъ: сморчокъ.
Курвити, -влю, -виш, гл. Распутничать. Як умер чоловік, давай вона курвити.
Курган, -ну, м. Курганъ. Ми підемо косити. То ти, як уже буде готова (каша), вийди на такий-то курган да й зови нас.
Ме́ртво нар. Мертво. Було якось тихо й мертво на світі, ніби само небо вже дрімало.
Перегуляти, -ля́ю, -єш, гл. Прогулять.
Услон, -ну, м. = ослін.
