Беґа, -ґи, ж. Клевецъ, родъ кирки для тесанія камней.
Випадати, -даю, -єш, сов. в. випасти, -ду, -деш, гл. 1) Выпадать, выпасть. Аж. очі випадають, так голова болить. Як рак з кошеля випав, так багачеві таляр з калити. Вітер і сніг випадає, чумак в полі пропадає. Випав сак і тому бідному. 2) Случаться, случиться, приходиться. Випало мені якось бути у його в хаті. Така мені доля гірка випала. О. Гервасієві саме тоді випала дорога. Яке коли нещастя випаде. Випада́є. а) Случается, приходится. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, — все випада таки Рябка притьмом побить. не випадає. Не слѣдуетъ, не приходится, неприлично. Мені не випадає так казать. б) Значить, слѣдовательно, выходить. Випада, ви усі три були дурні, а вона розумна. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний.
Жма́кання, -ня, с. 1) Жеваніе. 2) Комканіе.
Метале́вий, -а, -е. Металлическій.
Миготі́ти Cм. миготати.
Пищати, -щу, -щи́ш, гл. Пищать. Пищить як каня.
Підкласти Cм. підкладати.
Трактирвя, -ні, ж. = трактиїрня.
Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл.
Червонолиций, -а, -е. = червоновидий. Перекупка, як жар червонолиця. І з туману, як кажуть, стала виглядать червонолицяя Діана.
