Визначувати, -чую, -єш, гл. = визначати. Визначує дорогу блискавицям.
Єди́нчик, -ка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Зохабити, -блю, -биш, гл. Оставить, бросить. Вийшло дівча (жито) жати, не могло го в ручку взяти. Пішло оно до крамниці купувати рукавиці, рукавиці не купим, в полю жито зохабило.
Кріпший, -а, -е. Ср. степ. отъ кріпки́й. Болѣе крѣпкій. Над жида нема кріпшого в вірі.
Неосяжно нар.
1) Необъятно.
2) Недостижимо.
Поз'язувати, -ся, -зуюся, -ся, -єш, -ся, гл. = позв'язувати, -ся.
Римарство, -ва, с. Шорное ремесло, шорничество. Cм. лимарство.
Спокутувати, -тую, -єш, гл. — гріх. Искупить грѣхъ. Гріхи спокутувати. А ти гріх мій спокутуєш в людях сиротою.
Хамінок, -нка, м. Чортъ.
Хроп! меж., выражающее ударъ, бросаніе со звукомъ, разбиваніе. Де взявся Мартин, — хроп бідою об тин.
