Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворушити

Ворушити, -шу, -шиш, гл. 1) Шевелить. Не воруши гною, бо буде воняти. Ном. № 3289. 2) Трогать. Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Ном. № 3837. Не воруште мене, не займайте мене, неначе ви й не бачите нічого. Кв. І. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРУШИТИ"
Викопати, -ся. Cм. викопувати, -ся.
Гойкати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Зн. 11.
Голубник, -ка, м. Голубятня. Харьк. Ум. голубничок. Голубонька з голубничку, лине. К. Досв. 120.
Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
З'ї́сти, з'їм, з'їси, гл. = ззісти.
Плоска, -ки, ж. Плоская бутылка. Парубки беруть плоски в дзебні. Федьк.
Поледащіти, -щіємо, -єте, гл. Облѣниться, опуститься (о многихъ).
Продрати, -деру, -ре́ш, гл. = продерти.
Самура, -ри, ж. Свинья. Вх. Лем. 464.
Чухмарити, -рю, -риш, гл. = чухати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.