Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворчати

Ворчати, -чу, -чиш, гл. Ворчать. Коли зять стане ворчати, за двері хватайся. Ном. Хоч не лає, дак ворчить. Г. Барв. 319.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРЧАТИ"
Гаркавка, -ки, ж. Картавая женщина.
Зажи́ваний, -а, -е. Бывшій въ употребленія.
Іграти, -ра́ю, -єш, гл. = грати. Так танцюй — як іграють. Ном. № 5876.
Нагарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Наворчать (о собакѣ и сердитомъ человѣкѣ).
Парахвіяльний, -а, -е. Приходской.
Пашина, -ни, ж. = пахва. Я шапку під пашину. Грин. III. 653.
Пообволікати, -ка́ю, -єш, гл. Обволочить (во множествѣ).
Пороспозирати, -ра́ю, -єш, гл. = розглянути. Вх. Уг. 261.
Пуха, -хи, ж. 1) Въ выраженіяхъ: добити пухи, добити до пухи. Довести до крайности, покончить съ чѣмъ. Добили чоловіка до пухи. Борз. у. Тепер уже ляхам наші добили пухи. Ном. № 874.
Шатанина, -ни, ж. Суета, бѣготня. Піднялась шатанина. Мир. ХРВ. 135. Піднявся крик людський, збіглася дворня.... шатанина-мотанина. Мир. ХРВ. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.