Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворчати

Ворчати, -чу, -чиш, гл. Ворчать. Коли зять стане ворчати, за двері хватайся. Ном. Хоч не лає, дак ворчить. Г. Барв. 319.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРЧАТИ"
Доруче́ння, -ня, с. Порученіе.
Ду́бонька, -ки, ж. = дубочка.
Жовтяни́ця, -ці, ж. Желтуха (болѣзнь). Мил. 32. Та чого се ви такі на виду жовті? Чи не жовтяниця? МВ. ІІ. 203. 2) Раст. Chrysosplenium alternifolium L. ЗЮЗО. І. 116.
Зновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. знови́ти, -влю́, -виш, гл. Возобновлять, возобновить. Левч. 14.
Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши. Шух. І. 226.
Ма́ршал, -ла, м. 1) Маршалъ. 2) = маршалок 1. Ондрій Степанович ще й маршалом був О. 1862. V. 105.
Перекудкудакати, -каю, -єш, гл. Перестать кудахтать.
Руйнувина, -ни, ж. Разореніе, запустѣніе. Там смертня тінь, непоряд, руйнувина. К. Іов. 23.
Стіки, стіко, нар. = стільки. ХС. VII. 459. Чуб. II. 292.
Суятник, -ка́, м. 1) Безпокоящій, затрудняющій кого. Желех. 2) Безпокоящійся. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.