Весілчанин, -на, м. Употр. болѣе во мн. ч.: весілчане. Участники свадебныхъ торжествъ.
Височенький, -а, -е., Ум. отъ високий.
Галуза, -зи, ж. Вѣтвь. Ум. галузка. Галузонька. Є у лісі галузонька.
Жите́ць, -тця́, м. 1) Житель, обитатель. Німі та мовчазні вони (оселі) не кажуть.... чи щасна доля доглядає сон їх житців. 2) Раст. Bromus mollis L. Як уродить в житі метлиця, так буде хліб і паляниця; а як уродить житець, так і хлібу копець.
Коритарство, -ва, с. Выдѣлка кори́т.
Надвірня́к, -ка́, м. Боровъ, не посаженный въ особое помѣщеніе для откармливанія.
Небезпечно нар. Опасно.
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. І гори покотив би. И горя мало. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Сів на повозку і покотив у місто. Як та туча, куди луча, так і покотили. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Cм. покочувати.
Понаписувати, -сую, -єш, гл. Написать (во множествѣ). Вона взяла й понаписувала на усіх воротях.
Шувір, -ру, м. = завірюха.
