Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворчати

Ворчати, -чу, -чиш, гл. Ворчать. Коли зять стане ворчати, за двері хватайся. Ном. Хоч не лає, дак ворчить. Г. Барв. 319.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРЧАТИ"
Брусувати, -сую, -єш, гл. Ѣсть что либо не жидкое. Сідайте, дружечки, мої голубочки, та без сорома брусуйте, а ти. старосто, їм батуй! Кв. 2) «Размягчать и разминать кожу при посредствѣ бруса изъ точильнаго камня» (у кожевниковъ). Вас. 157.
Вечір, -чеора, м. Вечеръ. Цень-цень, аби день, аби вечір близько. Ном. № 10915. вечір зайшов. Вечерь начался. Рудч. Ск. над вечір. Около вечера, подъ вечеръ. Над вечір приїхав Кобза у велику слободу. Стор. МПр. 57. що вечора. Каждый вечеръ. До дівчини з старостами що вечора шлешся. Мет. у вечері. Вечеромъ. у вечері пізно, вечір пізно. Поздно вечеромъ. Драг. 56. одного вечора. Однажды вечеромъ. рано й вечір. Утромъ и вечеромъ. проти вечора. Къ вечеру. святий вечір. Канунь Рождества. Сим. 174. дівич вечір. Дѣвичникъ. Згадала баба дівич вечір. Ном. № 13086. добри вечір. Добрый вечеръ. Привѣтствіе. Ум. вечірок; вечірочок. Зійшла зірка з-під вечірка. Мил. 82. Ой жаль мені вечірочка, що не був я вчора. Лис. ІІІ. № 20.
Виповнятися, -няюся, -єшся, сов. в. виповнитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Наполняться, наполниться, сдѣлаться полнымъ. Каеш: боки позападали у коня; а давай що-дня вівса, то швидко виповняться. Канев. у. Хата усе виповнялася людьми, що надіходили. МВ. (О. 1862. І. 91). 2) О лунѣ: дѣлаться полной. Тоді (молодикові) виповнятися, а нам оздоровлятися. Грин. II. 316.
Зелено́чок, -чка, м. Почка, завязь. Не розів'єшся, дорогий мій квіте, ізов'янеш у зеленочку. МВ. І. 45. Плоди свої погубить в зеленочку. К. Іов. 34.
Кальний, -а, -е. Грязный, нечистый. В ремесника золота рука, та кальний рот. Ном. № 410. Як загнали ляхів в кальнії болота. Лукаш. 57. Шлях кальний, — коні ледве-ледве сунуть. Мир. ХРВ. 298.. Cм. калний.
Набе́дра нар. сиді́ти, ї́хати набе́дра. Сидѣть, ѣхать на лошади верхомъ на бедрахъ (позади обыкновеннаго сѣдока на спинѣ).
Спроможний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Имѣющій возможность, средства.
Тверезішати, -шаю, -єш, гл. Протрезвляться, дѣлаться трезвѣе. Шейк.
Узбіч II, нар. На скатѣ, склонѣ горы. Вас. 205.
Хламати, -маю, -єш, гл. Съ жадностью ѣсть. З хлівця прожогом вискочила невеличка свинка і кабанчик і давай похапцем хламати зерно. Мир. ХРВ. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.