Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворчати

Ворчати, -чу, -чиш, гл. Ворчать. Коли зять стане ворчати, за двері хватайся. Ном. Хоч не лає, дак ворчить. Г. Барв. 319.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРЧАТИ"
Балухатий, -а, -е. = Банькатий.
Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый. Ном. № 6426. 2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Шевч. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Чуб. V. 482. Осадив назад біснуватих коней. Левиц. І. Ум. біснуватенький.
Воріщинка, -ки, ж. Раст. Latus corniculatus. Вх. Пч. І. 11.
Гніви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Сердить, раздражать, гнѣвать. Бога не гніви, а чорта не дрочи. Ном. № 5871.
Набазі́кати, -ся. Cм. набазікувати, -ся.
Навдо́коло, навдо́кола, нар. Вокругъ. Земля ходить навдокола сонця. Ком. Розм. І. 14.
Нами́стечко, -ка, с. 1) Ум. отъ нами́сто. Лупи мені намистечко на білую шию. Чуб. V. 105. 2) При кипѣніи воды пузырьки возлѣ краевъ посуды. Нерве намистечко у чавуні по-над краями, то вже вода починає закипати. Волч. у. З) нами́стечко кува́ти. О кукушкѣ: куковать. Зозуленька... живе собі як панна, гуляє у садку, нічого не псує, по гілечках намистечко кує да скілько літ кому прожить віщує. Греб. 365.
Сизоперець, -рця, м. Съ сизыми перьями. Орли сизоперці налітали. Н. п.
Стебель, -блю, м. = стебло. Грин. III. 18.
Чаклій, -лія, м. = чаклун. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.