Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вошивий

Вошивий, -а, -е. Вшивый. Вошивий кожушок. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОШИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОШИВИЙ"
Бидзькавка, -ки, ж. Насѣк. a) Oestrus, оводъ. Вх. Зн. 3. б) Hippobosca equina. Вх. Зн. 3.
Величний, -а, -е. 1) Почитаемый, находящійся въ чести, достойный. До попа ідемо, гостинці несемо житнії, пшенишнії — ми в попа велишнії. Мет. 25. Який сей хліб чесний та величний, щоб такі й ви були. 2) Величественный. Діла твої святі, величні, все сталося, як ти задумав. К. Псал. 260.
Вибалок, -лку, м. Отроги оврага, степной балки.
Нада́вця, -ці, м. = надавець.
Назва́ти, -ся. Cм. навивати, -ся.
Несподіяність, -ности, ж. = несподіваність.
Сахар, -ру, м. = сахарь.
Татарник, -ка, м. Раст. a) Onopordon Acanthium L. Анн. 232. б) Sanguisorba officinalis. Шух. І. 22.
Трусь, -ся, м. Кроликъ, Lepus cuniculus. Шейк. Вх. Зн. 71. Ум. трусик.
Убожество, -ва, с. Убожество, бѣдность. Я твоє багацтво переживу, а ти мого вбожества не переживеш. Ном. № 1611.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОШИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.