Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воротниця

Воротниця, -ці, ж. 1) = ворітниця, 2) Ворота, плетеныя изъ прутьевъ. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОТНИЦЯ"
Вихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вихватитися, -чуся, -тишся, гл. Выскакивать, выскочить впередъ, бросаться, броситься впередъ. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся). АД. І. 16, 25.
Гладунка, -ки, ж. = гладун 2. Вх. Пч. II. 16.
Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Закопи́рчувати, -чую, -єш, гл. = закопилювати.
Затрясти, -су́, -се́ш, гл. Затрясти. Його трясця затрясе. Стец. 42. Дух затряс ним. Єв. Мр. IX. 20.
Знадтом нар. Слишкомъ. Узяв п'ятнадцять кіп знадтом з десятини. Нволынск. у.
Моска́льчик, -ка, м. Ум. отъ москаль.
Норовливий, -а, -е. = норовистий.
Подогледжуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Досмотрѣться (о многихъ). Сокотухи наші до всього подогледжувались. Г. Барв. 16.
Шаєчка, -ки, ж. Ум. отъ шайка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.