Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воробень

Воробень, -бня, м. = воробець. О. 1862. X. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБЕНЬ"
Безвідходний, -а, -е. Безотлучный.
Гойна, -ни, ж. Побѣгушка, вертушка. Брацл. у.
Гончари́ще и ганчари́ще, -ща, м. Ув. отъ гончарь. Грин. ІІІ. 683.
Карабін, -на, м. = карабин. Стан солдатський, вус козацький, карабін до того. Федьк. Ум. карабінчик. Вже ж мому рідну сину карабінчик дали. Гол. І. 137.
Обсудливий, -а, -е. Сплетничающій, любящій сплетни. Вх. Зн. 42.
Позапарювати, -рюю, -єш, гл. Запарить (во множествѣ).
Поморхнути, -ну, -неш, гл. Сморщиться. А на вроду який? увесь поморх, а ходи, а мова яка! Г. Барв. 85. Гніздо своє мощу... на старих поморхлих дубах. О. 1862. VII. 48. Поморхнуть кавуни, як між огірками лежатимуть, — так і побрижжуться, як халява. Волч. у.
Похвостатися, -таюся, -єшся, гл. Поволочиться, потащиться сзади хвостомъ.
Проскурина, -ни, ж. Раст.: a) Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. б) Evonimus verrucosus Scop. ЗЮЗО. І. 123.
Чемчикувати, -ку́ю, -єш, гл. = чимчикувати. А ну, пора чемчикувать, возьми на плечі з хлібом клунок. Котл. Ен. III. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОБЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.