Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воробень

Воробень, -бня, м. = воробець. О. 1862. X. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБЕНЬ"
Апте́карка, ж. Аптекарша. Желех.
Безземельний, -а, -е. Безземельный. Шевч. (О. 1862. VI. 19).
Виїдок, -дка, м. Выѣденное яйцо, огурецъ и пр.
Високодумство, -ва, с. Высокомѣріе, гордость. Левиц. І. 502.
Витруїти, -рую, -їш, гл. Вытравить, перетравить.
Жму́рити́ся, -рю́ся, -р́ишся, гл. 1) Щуриться. 2) Играть въ жмурки. Щетину із свиней смалили, або жмурились по кутках. Котл. Ен.
Зва́бити Cм. звабляти.
Наживни́й, -а́, -е́ Благопріобрѣтенный. У його земля наживна, а не батьківщина ибо дідівщина. Волч. у.
Самоукий, -а, -е. Самъ учившійся. Желех.
Хомівка, -ки, ж. Женскій головной уборъ. То-же, что и кибалка. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОБЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.