Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вороза

Вороза, -зи, ж. Веревка или ремень въ кнутѣ, которыми бьютъ. Вх. Зн. 8. Ум. ворозка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЗА"
Бичівка, -ки, ж. Веревка, бичевка. О. 1862. ІХ. 61. Ум. бичівочка.
Вітрогонка, -ки, ж. Вѣтренница. Желех.
Дія́ниє, -ния, с. Дѣянія св. апостоловъ. Ударили в великий дзвін до церкви на діяниє. Кв. II. 177.
Зага́ювання, -ня, с. Замедленіе, задержка.
Зазнайо́млюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зазнайо́митися, -млюся, -мишся, гл. Знакомиться, познакомиться. Ходімо до його... там і зазнайомишся. Г. Барв. 178.
Звича́йний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса — на чоловіка звичайне слово. Ном. № 3500. Ум. звичайне́нький.
Кубаття, -тя, с. соб. Комья. Желех.
Полохкий, -а́, -е́ = полохливий. Кінь полохкий. Волч. у.
Синко, -ка, м. Ум. отъ син.
Червоніти, -ні́ю, -єш, гл. Краснѣть. Мак червоніє. МВ. І. 81. Небо, палаючи, почина червоніти. МВ. ІІ. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.