Відхтітися, -хочеться, гл. безл. Перестать хотѣться. Захтілося — запрягайте! — Відхтілося — випрягайте!
Горохви́ння, -ня, с. соб. = Горохвини.
Гре́бувати, -бую, -єш, гл. = Гребати.
Живло́, -ла́, с. Все живое, живущее. За сонцем усе живло прокинулось. Усе живло тремтіло його духу.
Іще нар. = ще. Може Господь милосердний не все лихо роздасть, іще останеться.
Калита, -ти, ж.
1) Мѣшокъ съ деньгами. За сиротою Бог з калитою.
2) Лепешка, смазанная медомъ и употребляемая для гаданія въ день св. Андрея. Їду, їду калити кусати.
На́гло нар. 1) Скоро, быстро. 2) Внезапно. Бодай нагло зслиз. нагло вме́рти. Скоропостижно умереть. Ум. нагле́нько. Дякуємо попонькові: нагленько нас одправив.
Охабляти, -бля́ю, -єш, сов. в. охабити, -блю, -биш, гл.
1) Оставлять, оставить. Мене-с охабив фраіречку першу.
2) Портить, испортить.
Скрекотати, -кочу́, -чеш и скрекотіти, -чу, -тиш, гл. Стрекотать, каркать, квакать. Сорока скрекоче — гості будуть. І скрекотять жаби, мав тисяча дівок регоче на селі під великодні свята.
Сторожа, -жі, ж. Стража, караулъ. Стоїть сторожа, гострая вартонька, коло твоєї хати. Гонят, мамко, на сторожу, під Чорний ліс на могилу. на сторо́жі. На стражѣ, на караулѣ. Усі кури на сідалі, півень на сторожі; всі хлопята на юлиці, мій милий в дорозі. Ум. сторо́женька.
