Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворота

Ворота, -ріт, мн. Ворота. Голий іде — вороти вузькі. Ном. № 1473. Части воротъ: стовпи — столбы, къ которымъ прикрѣплены ворота, стовпці — вертикальные брусья, въ которыхъ укрѣплены горизонтальныя ворітниці; отъ верхушки одного стовпця до низу другого идетъ діагональю планка, прибитая для большей крѣпости воротъ и называемая перепонка. Харьк. у. (Лобод.). Ум. ворітка, ворітця, ворітенька, ворітечка, ворітонька, воріточка. Бігла чечітка поперед ворітка. Ном. стр. 302, № 429.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОТА"
Баландіти, -джу, -диш, гл. Болтать, говорить пустяки. Желех.
Відпихати, -хаю, -єш, сов. в. відіпхнути, -ну, -неш, гл. Отпихивать, отпихнуть, отталкивать, оттолкнуть. Відіпхнув срібний човник золотим весельцем. Рудч. Ск. II. 39.
Гладісінький, -а, -е. Совершенно гладкій.
Грубия́нство, -ва, с. Грубость; грубіянство. Прохали простити їх грубиянство. Г. Барв. 170. Грубиянство дике. К. ЦН. 292.
Обдурити Cм. обдурювати.
Окаювання, -ня, с. Замокъ связывающій два куска дерева. Мнж. 187.
Поодп.. Cм. повідп..
Принукувати, -кую, -єш, гл. Принуждать, понуждать. Тут треба все принукувати палицею, нагаєм, та й тим нічого не вдієш. Левиц. І. 476.
Сухоребрик, -ка, м. Худощавый человѣкъ.
Торсонути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть, двинуть. Чоловік торсонув плечима Дувида. Левиц. Пов. 179. Як торсоне мене в спину. Левиц. ПЙО. I. 282.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.