Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворота

Ворота, -ріт, мн. Ворота. Голий іде — вороти вузькі. Ном. № 1473. Части воротъ: стовпи — столбы, къ которымъ прикрѣплены ворота, стовпці — вертикальные брусья, въ которыхъ укрѣплены горизонтальныя ворітниці; отъ верхушки одного стовпця до низу другого идетъ діагональю планка, прибитая для большей крѣпости воротъ и называемая перепонка. Харьк. у. (Лобод.). Ум. ворітка, ворітця, ворітенька, ворітечка, ворітонька, воріточка. Бігла чечітка поперед ворітка. Ном. стр. 302, № 429.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОТА"
Ґринджо́ли, -джо́л, ж. мн. 1) Маленькія сани. Пот. III. 99. Желех. 2) Простыя сани, дровни. Чуб. V. 1138.
Засі́сти Cм. засідати.
Злидарю́ка, -ки, ж. Ув. отъ злида́рь.
Каламарчик, -ка, м. Ум. отъ каламарь.
Куксоватий, -а, -е. Съ вывороченными копытами.
Надменши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Уменьшиться, умалиться.
Надхну́ти Cм. надихати.
Пасердя, -дя, с. Сердцевина дерева. Мнж. 188.
Приспособлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. приспособи́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться угоднымъ. Може хоть сим Богові приспособлюсь. Сим. 236.
Провинен, -винна, -не, провинний, -а, -е. Виноватъ, виновенъ. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила; скажи мені, що провинен? чи не люблю, як повинен? Чуб. V. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.