Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворота

Ворота, -ріт, мн. Ворота. Голий іде — вороти вузькі. Ном. № 1473. Части воротъ: стовпи — столбы, къ которымъ прикрѣплены ворота, стовпці — вертикальные брусья, въ которыхъ укрѣплены горизонтальныя ворітниці; отъ верхушки одного стовпця до низу другого идетъ діагональю планка, прибитая для большей крѣпости воротъ и называемая перепонка. Харьк. у. (Лобод.). Ум. ворітка, ворітця, ворітенька, ворітечка, ворітонька, воріточка. Бігла чечітка поперед ворітка. Ном. стр. 302, № 429.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОТА"
Барилка, -ки, ж. Боченокъ. Гн. II. 36. Везе нам горілки чотирі барилки. Чуб. III. 382. Носив... барилку тисовую з добрим вишняком. Млак. 84. Ум. барилочка. Дайте нам горівочки з нової барилочки. Грин. IIІ. 50.
Величночесний, -а, -е. Высокочестный, благородно честный. К. М. і X. 39.
Горови́тий, -а, -е. Гористый. Вх. Зн. 12.
Зменшувати, -шую, -єш, сов. в. зменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить. Не няли віри, що бачив сто вовків, так зменшував-зменшував, а далі ото каже — чув, мов, що щось шелеснуло. Ном. № 4356.
Кватирка и кватирька, -ки, ж. Ум. отъ кватира. 1) Квартирка. 2) Стекло въ окнѣ. Подивився козак Нечай у нову кватирку. Макс. 3) Форточка въ окнѣ. Вас. 149. Хтось одсунув знадвору кватирку і гукнув на всю світлицю: Пугу! К. ЧР. 221. Ой відсунув та пан Нечаєнко кватирку од ринку. АД. II. 71. 4) Часть шапки (какая)? Дуже гостра кватирка: на його шапку треба крутішу. Лебед. у. По объясненію Василенко, часть фуражки между околышемъ и верхомъ. Вас. 156. 5) Небольшое отверстіе, вырѣзанное въ арбузѣ, чтобы узнать, спѣлъ-ли онъ. Нехай наріже кавун на кватирку, так я покуштую, який він. Черниг. у. 6) Ум. отъ кварта. Мені молодиці купують горівки. Їдна купить кватирочку, друга пів кватирки. Грин. III. 281.
Нако́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. накоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Прикатываться, прикатиться на извѣстное мѣсто; наваливаться, навалиться; набираться, набраться. Сказала: «рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись, дерево!». От як сказала вона, так тут як зачало рубаться, котиться, складаться, — така купа накотилась... велика! Рудч. Ск. І. 91. Рубали дубину, дак дуб і накотився йому на ногу і потрощив у прах. О. 1861. X. 38. 2) Набрасываться, наброситься съ укорами, бранью. Як вернувся додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люде з грішми та почав піячити!.. Волч. у.
Напаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. напасти, -су́, -се́ш, гл. Пасти досыта, напасти (скотъ). Сьогодня добре напасла корову. напасти о́чі. Вдоволь насмотрѣться. Не напасу своїх очей, на їх глядячи. Г. Барв. 294. (Пливучи) в-останнє рідними лугами й берегами, дід очі приязні пасе й не напасе. К. Дз. 155.
Підклад, -ду, м. 1) Подстилка. Одокія положила сестру на підклад. Федьк. 2) Потникъ, подкладываемый подъ сѣдло. Шух. I. 78. Вх. Зн. 61. 3) Родъ рыболовнаго сака, растянутаго на 4 угла. Части: саківно — сѣть, дуги двѣ палки накрестъ, растягивающія сѣть, держак — древко. Шух. I. 228.
Поспитати, -та́ю, -єш, гл. 1) Спросить. Та забула поспитати, чого їздив коло хати. Чуб. V. 1153. 2) = покуштувати. А ви поспитайте борщу: по моєму наче дуже кислий. Черниг. у. 3) Испытать, испробовать. Поспитавши горя, чи не пошанується. О. 1861. X. 36.
Угриза, -зи, ж. = згриза. Вх. Зн. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.