Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Віяльник, -ка, м. Вѣющій, зерно.
Оборати, -рю, -реш, гл. Обойти плугомъ.
Пауки, -ків, м. мн. Раст. Leontodon taraxacum.
Позагладжувати, -джую, -єш, гл.
1) Загладить (во множествѣ).
2) Уничтожить (во множествѣ). Йому карі очі позаглажувані.
Поратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Заниматься по хозяйству, стряпать; возиться. Приходить ото Охрім до Грицька у двір, а той саме у дворі порається. Деякі (молодиці) порались біля печі і кабиць, а другі шили козакам сорочки. Василь порається з деревом.
2) Одѣваться.
Поштукувати, -ку́ю, -єш, гл. = пошуткувати.
Прострілювати, -люю, -єш, сов. в. прострелити, -лю, -лиш, гл. Прострѣливать, прострѣлить. Хитнувся, мов прострілений.
Сестрінич, -ча, м. = сестрінець.
Тайничок, -чка, м. Ум. отъ тайник.
