Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворухливий

Ворухливий, -а, -е. Подвижной; безпокойный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРУХЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРУХЛИВИЙ"
Гора́ння, гора́ти и пр. Cм. Орання, орати и пр. Грин. ІІІ. 409, 410.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Локтьови́й, -а́, -е́ Локтевой.
Люди́нка, -ки, об. ум. отъ люди́на.
Люну́ти, -ну, -не́ш, гл. = лину́ти. Дощику, дощику!... люни як з луба! Ном. № 334.
Пахоля, -ля́ти, с. Маленькій мальчикъ. Та скажи мені правду, мале пахоля, над якеє зілля і в світі нема? Мет. 360. Ум. пахолятко.
Перестановити Cм. перестановляти.
Раювання, -ня, с. Жизнь въ раю, райское блаженство.
Середу предл. Посреди. Возложили середу двора огонь. Кв.
Сіменатий, -а, -е. = сіменястий. Вх. Зн. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРУХЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.