Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворухливий

Ворухливий, -а, -е. Подвижной; безпокойный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРУХЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРУХЛИВИЙ"
Ворожбитенко, -ка, м. Сынъ колдуна.
Дрізд, дрозда́, м. = дрозд. Вх. Пч. II. 15.
Засластьо́нитися, -нюся, -нишся, гл. Замаслиться, засалиться.
Намени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наименовать. Син батькові не «тату», чи як инако, сказав, а менням наменив. Ном. № 13549.
Піддубень, -бня, м. Родъ грибовъ, Boletus calopus. Анн. 66.
Підпідьомкання, -ня, с. Крикъ перепела.
Позадь, -ді, ж. = послід 1. Вх. Зн. 51.
Слушність, -ности, ж. 1) Своевременность. 1) Справедливость. Желех.
Твердісько нар. = твердісінько. Шейк.
Толочення, -ня, с. Вытаптываніе посѣвовъ, травы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРУХЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.