Брести, -бреду, -деш, гл.
1) Переходить въ б родъ. Брести тобі дві річеньки, а третій Дунай. Ой коли ж ти мене любиш, бреди через воду. Царівна пішла якось на річку купатись, та брівши у воду й не перехрестилась.
2) Брести, медленно идти. Чужі жінки з базару йдуть, моєі немає. А ось перегодом, бреде огородом.
Верховинний, -а, -е. Вершинный, относящійся къ вершинѣ. верховинна могила = верховина-могила. Горять могили верховинні в полі.
Жабу́р, -ру́, м. = жабуріння. (Болото) поржавіло, від жабуру зелене.
Заба́чення, -ня, с. Видъ. Встрѣчается только въ фальсифицированной думѣ «Битва чигиринская», напечатанной впервые въ Три хоругви на забаченьє ляхам становили.
Мазу́ха, -хи, ж. Баловница, любимица. Дідова дочка така роботяща дитина, а що бабина, то така мазуха: все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Ум. мазушечка, мазушка.
Ніяко, ніяково, нар. Неловко, не по себѣ. Ні, Марку, ніяко мені матіррю сидіти. Тому й зовсім ніяково стало.
Під'їдати, -да́ю, -єш, сов. в. під'їсти, -їм, -їси́, гл. 1) Подъѣдать, подъѣсть. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. 2) Подкрѣпляться, подкрѣпиться пищей, закусить. Як не під'їси, то й святих продаси. Купи мені що під'їсти. 3) Поддѣвать, поддѣть. Заможнього чоловіка то иноді й под'їсть карбованців на кілька і сам же зараз викаже.
Позсікати, -ка́ю, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Велика була буря... Дощ комиші позсікав, як шаблею.
Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Ум. тапчаник, тапчанчик.
Упадатися, -дається, гл. безл. Случаться.
