Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воропай

Воропай, -пая, м. ? Чоловіче воропаю, де ж я тебе поховаю? Заховаю під вербою. Чим накрию? Пеленою. Заховаю на могилі, щоб по тобі вовки вили. Тополя, Чари, 9. Cм. еще Потебня. ІІІ. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОПАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОПАЙ"
Бочанин, -на, м. (мн. бочане). Житель противоположнаго берега рѣки.
Ганчарний, -а, -е = Гончарський. Глина гончарна. Вас. 182.
До́нін, -на, -не. Принадлежащій дочери.
Заве́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать «вей-мир». «Яку торбу, якого баранця?» — завышали жиди. Рудч. Ск. II. 132.
Запосяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запосягти́, -гну́, -неш, гл. = засягати, засягти. Показує хлопчика гарненького та сліпенького на обидва ока — і воно само одно очко кіхтиком продирає, щоб світу божого запосягти. Г. Барв. 513.
Кавуняччя, -чя, с. Собирательное отъ кавун. І як уродився ж той баштан! то кавуняччя оттаке, а дині оттакі! Рудч. Ск. II. 9.
Качаточко, -ка, с. Ум. отъ кача.  
Льо́шка, -ки, ж. Ум. отъ льо́ха.
Настільник, -ка Скатерть. Н. Вол. у. Стіл застелений чистим настільником. О. 1862. V. 77. Дівчата несуть сорочки, шиті рушники, настільники. К. Орися.
Темніти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Темнѣть, становиться темнымъ. 2) Слѣпнуть. 3) безл. Темнѣть, вечерѣть, смеркаться. Сонечко зайшло і на дворі почало вже темніти. Левиц. І. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОПАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.