Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в-останнє

В-Останнє нар. Въ послѣдній разъ. В-останнє глянула на діток, на брата.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В-ОСТАННЄ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В-ОСТАННЄ"
Гомбички (ед. ч. гомбичка, ж?) Металлическія пуговки. Гол. Од. 81.
Кусака, -ки, об. 1) Кусливый человѣкъ. 2) ж. Водка, настоянная на перцѣ съ прибавкой и иныхъ кореньевъ. Маркев. 171.
Півмісячний, -а, -е. Полумѣсячный.
Пір, по́ру, м. Лукъ порей. Уман. у.
Побріхувати, -хую, -єш, гл. Лгать, врать; привирать. Не побріхуй, — нічого сього не було. Конст. у. Він бреше, а ти побріхуєш. Ном. № 6941.
Повиголоднюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Проголодаться (о многихъ). Мухи повиголоднювались та й кусають. Н. Вол. у.
Пожати Cм. пожинати.
Полюбитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Полюбить другъ друга. 2) Понравиться. Полюбиться її він мосці і стане бісики пускать.
Примовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. примовити, -влю, -виш, гл. 1) = приказувати, приказати 1. Старий грає, примовляє. Шевч. 243. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи, примовляла, щоб долі не мала. Мет. 275. 2) = примовлятися, примовитися. Тут і я примовила. Г. Барв. 219. Люде говорять, — кожне примовляло. МВ. (О. 1862. І. 96). 3) Говорить, сказать знахарскій заговоръ. Баба пристріти змовляє і до матки примовляє. КС. 1893. VII. 76.
Хлопство, -ва, с. Простой народъ, мужики, мужичье. Не нам, шляхто моя вірна, від хлопства втікати! К. Досв. 186.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В-ОСТАННЄ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.