Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в-останнє

В-Останнє нар. Въ послѣдній разъ. В-останнє глянула на діток, на брата.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В-ОСТАННЄ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В-ОСТАННЄ"
Докла́дність, -ности, ж. Обстоятельность, точность; подробность въ изложеніи.
Жбир, -ру, м. Скала, гора, возвышенность. Вх. Лем. 413. Cм. жбирь.
Земена́ Грань, — ної — ні, ж. Растен. исландскій мохъ, Cetraria islandica. Шух. І. 21.
Зіпра́тися, зперу́ся, -ре́шся, гл. Смыться, порваться отъ частаго мытья.
Пороставати, -таю́, -єш, гл. Растаять (во множествѣ). Сніг уже скрізь пороставав. Кіевск. у. Усі річки вже пороставши. Харьк. у.
Скребло, -ла, с. Скребница.
Скупчити, -чу, -чиш, гл. = скупити.
Убіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. убілити, -лю, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Ще полотна не вбілила. Г. Барв. 312. Біле моя, біле, тонка біла, як я тебе убілила. Мет. 313.
Уїзжений, -а, -е. Много Ѣздившій, объѣзженный. Уїзжена коняка везе не зупиняючись. Мир. Пов. І. 125.
Чудувати, -ду́ю, -єш, гл. Удивляться. Ціле місто чудує з нас. Левиц. І. 287. Привозе він його (змія) у своє царство, — всі на його чудують. Мнж. 34. Ото чудуватимуть, як виглядять, що на спині в собаки різка прив'язана. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В-ОСТАННЄ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.