Випустіти, -тію, -єш, гл.
1) Опустѣть.
2) Совершенно обѣднѣть.
Відзіґорний, -а, -е. Франтоватый. Така відзіґорна — не впади, пороше, на моє хороше. Cм. фіціґорний.
Гра́та, -ти, ж. и пр. = Ґрата и пр.
Зару́чини, -чин, ж. мн. Обрученіе. Летім, брацця, на заручини: там Маруся зарумається, од батенька одлучається, до свекорка прилучається.
Одідичити, -чу, -чиш, гл. Получить въ наслѣдство, унаслѣдовать.
Перешалювати, -люю, -єш, гл.
1) Перекрыть вновь шелевкой.
2) Поставить изъ шелевокъ перегородку.
Плугатарь и плугатирь, -ря, м. Пашущій плугомъ работникъ. Уже овечки у чистому полі, уже і плугатарі у толоці. Бідний человік нанявсь плугатирем. Раз він орав...
Розстервитися, -влюся, -вишся, гл. Остервенѣть.
Свекрівонька, -ки, ж. Ум. отъ свекруха.
Ходенько, -ка, м. Ум. отъ хід.
