Годуватися, -дуюся, -єшся, гл. Кормиться, пропитываться. Багатий дивується, як убогий годується. Не хлібом я — зітханнями годуюсь. 2) Кушать, ѣсть. Употребляется преимущественно въ выраженіи, которымъ припрашиваютъ гостей: годуйтеся, люде добрі! Борщу скуштуйте, галушок, годуйтесь, кушайте доволі. Не турбуйтесь, люде добрі, годуйтесь на здоров'я.
За́кін, -кону, м. Причастіе, св. дары. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — що коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін.
Навісти́ти Cм. навіщати.
Наживни́й, -а́, -е́ Благопріобрѣтенный. У його земля наживна, а не батьківщина ибо дідівщина.
Несподіваність, -ности, ж. Неожиданность.
Перевозити, -жу, -зиш, сов. в. перевезти, -зу, -зе́ш, гл.
1) Перевозить, перевезть. Виглядає, чи не где з боярами в гости, — перевезти із келії в хату на помості.
2) Переправлять, переправить черезъ рѣку. Чи ти, Іване, рибу ловиш, чи ти людей перевозиш? — бабу. Cм. баба.
Розрівняти, -няю, -єш, гл. Выровнять, сравнять.
Роскричатися, -чуся, -чишся, гл. Раскричаться. Роскричався, мов на батька.
Цеховий, -а, -е. Цеховой. Підіймаються козаки, цехові і чернь.
Шкварити, -рю, -риш, гл.
1) Сильно нагрѣвать, жечь.
2) Жарить, поджаривать (въ салѣ, маслѣ). Якусь особу мацапуру там шкварили на шашлику.
3) Дѣлать что либо съ силой, напряженіемъ (бить, бѣжать и пр.). Хлопці так і розіп'яли Потоцького та й давай шкварить.
