Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбляск

Відбляск, -ку, м. Отблескъ. Левиц. Пов. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБЛЯСК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБЛЯСК"
Драгома́н, -на, м. Переводчикъ при посольствѣ, миссіи. А также пхнув він драгомана і до латинського султана. Котл. Ен.
Дрібноли́стий, -а, -е. Мелколистый. Дрібнолиста груша. МВ. ІІ. 74.
Маломо́вний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Желех.
Обіщатися, -щаюся, -єшся, гл. обіцяти, -ся.
Охотний, -а, -е. Добровольный. охотне військо. Волонтеры, добровольцы. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзджали, ми з отцем, з матір'ю і з родом опрощення брали. Дума.
Позасипатися, -па́ємося, -єтеся, гл. Заспаться (о многихъ). Довго протирали очі... дуже таки позасипались. Стор. МПр. 117.
Поморити, -рю́, -риш, гл. Утомить (многихъ).
Пустиця, -ці, ж. = пустка. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Тілько нар. 1) Только. Що хочеш мені роби, тілько не перекидай через тин. Шейк. 2) Столько. Кілько світа, тілько й дива. Ном. Ум. тіленько, тілечко.
Хуторець, -рця, м. Ум. отъ хутір.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБЛЯСК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.