Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбубоніти

Відбубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить скороговоркой, отбарабанить. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що папі йому скаже. МВ. (О. 1862. ІІІ. 64).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУБОНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУБОНІТИ"
Вічно нар. 1) Вѣчно. 2) До смерти. Як би ти не займав, то я б вічно була твоя. Рудч. Ск. II. 104.
Гайник, -ка, м. Лѣсникъ. Вх. Зн. 9.
Ікрець, -ця, м. Самка рыбы. Вх. Пч. II. 21. Cм. ікровиця.
Напру́гий, -а, -е. 1) Плотный, крѣпкій тѣломъ, упругій. 2) Напряженный.
Обвід, -воду, м. Контуръ. Обвід повного круглуватого лиця. Левиц. І. 232.
Опалубити, -блю, -биш, гл. Хватить палкой, ударить. Черном.
Повчок, -чка, м. Ум. отъ повк.
Росправити, -ся. Cм. росправляти, -ся.  
Самітність, -ности, ж. = самотність. К. ХП. 18.
Хурда, -ди, ж. Больныя или захудалыя овцы, выдѣленныя въ особое стадо. О. 1862. V. Кух. 30, 39. Вас. 198. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБУБОНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.