Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відволожувати

Відволожувати, -жую, -єш, сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Вас. 153, 176. Треба табак одволожити. (Залюбовск.). 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Лавр. 113. Cм. прим. при словѣ Відволога.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЛОЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЛОЖУВАТИ"
Бухинка, -ки, ж. = буханець. О. 1861. XI. Кух. 36. Понесли.... гарячую м'яку бухинку. Котл. Ен. II. 9. Ум. бухиночка.
Гребня́, -ні́, ж. Дѣйствіе гребущаго весломъ, гребля. Така вже з тебе і гребня: сідай краще на правило.
Грошолю́бка, -ки, ж. Любящая деньги.
Мі́рчий, -чого, м. 1) Землемѣръ, межевщикъ. Радом. у. 2) Пріемщикъ сукна на водяной сукновальнѣ. Вас. 173.
Обмовонька, обмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ обмова.
Опівзні, -нів. Cм. півзні.
Перезнати, -на́ю, -єш, гл. Провѣдать, прослышать.
Попереціжувати, ясую, -єш, гл. Процѣдить (во множествѣ).
Пробуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. пробуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. = збуджуватися, збудитися. Лях тоді добрий, як спить, а пробудиться, то біда. Ном. № 856.
Сокирянка, -ки, ж. Кирка. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОЛОЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.