Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвалити

Відвалити, -ся. Cм. відвалювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЛИТИ"
Галиця, -ці, ж. = галка 1. Кинув не палицю, убив не галицю, скублю не пера, їм не м'ясо. Ном., стр. 293, № 92.
Докоря́ння, -ня, с. Укоры, упреки; упреканіе. Грин. ІІІ. 383.
Зачвала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Забрести.
Коверцовий, -а, -е. Ковровый. Коверцові (барвні) лежники. Шух. І. 98.
Намі́т, -ме́ту, м. = намет. Наступила чорна хмара, став дощ накрапать; ой стали наші козаки в наміт утікать. О. 1861. VIII. 100.
Обопільний, -а, -е. Взаимный, обоюдный. Чуб. VI. 339.
Пищок, -щка, м. Часть чубука, которую берутъ въ ротъ. Шух. І. 277.
Пообтрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и обтрусити, но во множествѣ.
Приганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. пригнати, -жену, -неш, гл. 1) Пригонять, пригнать. Шостого вола зостав, а п'ять прижени. Рудч. Ск. І. 182. пригнати човен до... Подъѣхать лодкой къ... Пригнали вони човни свої до берега. Єв. Л. V. 11. 2) Подгонять, подогнать, понуждать, понудить. Вчителі добре приганяли, а я дуже боявся каторжної лози. Левиц. І. 152. До роботи приганя, а про їжу не спита. Грин. ІІІ. 561.
Росквилитися, -люся, -лишся, гл. Распищаться, раскричаться (о чайкѣ, соколѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.