Ганьбити, -блю, -биш, гл. = ганити. Нащо ганьбити чоловіка?
Городі́льник, -ка, м. Дѣлающій плетни.
Жури́ти, -рю́, -риш, гл. Печалить, озабочивать. Не лихо журить, а чужа сторінка та невдала жінка. Не журь мене, кажу, моя матінко, моя квітонько! Ти бачиш, я й сама в журбі потопаю.
Квит, -ту, м.
1) Разсчетъ, полученіе рабочими денегъ.
2) Квитанція, расписка въ полученія.
3) Расписка, дающая право на полученіе чего-либо. Надів... рясу та й пішов до його (пана). Думаю: і познакомлюсь, і поговорю за квит на дрова. Бо то ж, бач, пани давали нам дрова з свого лісу.
4) Запись, реестръ. Записати її в листи, щоб її були такі й сестри; записати її в квити, щоб були такі її й діти.
Мозо́лений, -а, -е. Мозольный, трудовой, рабочій. Старенькі що зберуть... од своєї праці, мозолених рук, то й обішлють москалеві, меншому синові. Своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі.
Показитися, -зимося, -зитеся, гл. Взбѣситься (о многихъ).
Покрадати, -да́ю, -єш, гл. Красть постоянно понемногу.
Потворитися, -рю́ся, -ришся, гл. Зариться, желать чего, хотѣть имѣть. Ти ся не потвори на тоту бестію.
Припроха, -хи, ж. Припрашиванье. В гостях усього було, а припрохи ні трохи.
Сюрок, -рка, сюрчок, -чка, м. Родъ свистка.
