Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбій

Відбій, -бою, м. Лучшаго сорта хребтовая щетина. Вас. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІЙ"
Безконечне нар. Безконечно.
Зарум'Я́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зарумяниться. Хата, 189.
Коралики, -ків, м. мн. Ум. отъ коралі.
Мушкови́й, -а́, -е́ Съ крапинками. Хустки повелись мушкові микитонові. Борз. у.
Недорісток, -тка, м. 1) Недоросль. 2) Карликъ.
Обжера, -ри, об. = обжира.
Покотющий, -а, -е. Удобокатящійся. От анахтемський шаг, який покотющий: трохи був не закотивсь. Лебед. у.
Понаїжджати, -джаємо, -єте, гл. = понаїздити. Тут стали рушати й наші, що з борошном понаїжджали. Кв. Понаїжджають у гості. ЗОЮР. І. 164.
Тріщання, -ня, с. Трескъ. Голоса змішувались з птичим співом, з диким тріщанням трав'яних коників. Левиц. Пов. 109.
Умірущий, -а, -е. Умирающій. не на вмірущого! Не предвѣщаетъ смерти кому нибудь. Ном. № 312.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.