Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбій

Відбій, -бою, м. Лучшаго сорта хребтовая щетина. Вас. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІЙ"
Австрія́к, -ка, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь. Славяносерб. у.
Жовтозілля, -ля, с. раст. Senecio erucaefolius L. Анн. 326.
Копання, -ня, с. Копаніе.
Накла́сти Cм. накладати.
Парубчук, -ка, м. = парубчак.
Сесе мѣст. Это. Ні за сесе, ні за тото. Фр. Пр. 6.
Сновида, -ди, об. Лунатикъ. Лохв. у.
Сп'ятити, -сп'ячу, -тиш, гл. Стибрить, украсть. Баба дождала ночі, сп'ятила ті роги і дала лепетухи до пана. Грин. I. 94.
Упікатися, -каюся, -єшся, сов. в. упектися, -чуся, -чешся, гл. 1) Упекаться, упечься. Хліб ще не впікся. 2) Обжигаться, обжечься. 3) Преимущ. сов. в. Надоѣсть. Ну, та й упікся він — що-дня надокучає.
Хлезінь, -ні, ж. Раст. Bunias orientalis. Шух. І. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.