Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбій

Відбій, -бою, м. Лучшаго сорта хребтовая щетина. Вас. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІЙ"
Верхоумка, -ки, ж. Умничающая, но. поверхностная женщина. Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. ІІІ. 45). МВ. І. 27.
Вірність, -ности, ж. Вѣрность, преданность. Вірність непохибна. К. Псал. 98.
Забухи́кати, -каю, -єш, гл. Закашлять глухо и сильно.
Залину́ти, -ну́, -неш, гл. Залетѣть.
Зануря́ти, -рію, -єш, сов. в. зану́рити, -рю, -риш, гл. Погружать, погрузить въ воду. Угор.
Кулястра, -ри, ж. Молоко коровы, только что отелившейся. Шух. І. 213.
Ле́зо, -за, с. Лезвіе. Уман. у. Оце, обух, а це лезо (у сокири). Харьк. Ум. лізко.
Принести Cм. приносити.
Скомшити, -шу́, -ши́ш, гл. Скомкать, измять.
Стяжечка, -ки, ж. Ум. отъ стяга.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.