Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбавити

Відбавити, -ся. Cм. відбавляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБАВИТИ"
Білявина, -ни, ж. = білявка. Через тоту білявину дома не ночую. Гол. IV. 463.
Бугаєць, -йця, м. Ум. отъ бугай.
Дога́н IІ, -ну, м. = Дуган. Желех. Ум. Доганець. Желех.
Киця, -ці, ж. 1) Кошка. Пішла киця по водицю, та й упала у криницю. Н. п. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 36. Ум. ки́цька, кицюня, кицюнечка. Як до тебе ходити?. В тебе кицька лиха. Чуб.
Підмовонька, підмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ підмова.
Підстеп, -пу, м. Возвышенный лугъ съ растительностью, переходною къ степной. Вас. 206.
Покректати, -кчу́, -чеш, гл. Покряхтѣть. Випив, покректав, утерся. Ном. № 2981.
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).  
Рунитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Куститься.
Тетін, -на, -не. Тетинъ. Вх. Лем. 473.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.