Зап'ясця́, -ці́в, мн. Желѣзные бруски на внутреннихъ сторонахъ оси.
Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Оце колотить, як чорт лозою. Поснули й ви, що світом колотили.
Меря́вий, -а, -е. Жесткій, упрямый.
Милосе́рдя, -дя, с. Милосердіе. Хоч одно ж ви милосердя майте! Чи схоче він, то покарає грішних, чи схоче він, — покаже милосердя.
Ночний, -а́, -е́ Ночной.
Підсередульший, -а, -е. Слѣдующій за среднимъ (о братѣ, сестрѣ и пр.).
Пуля, -лі, ж. Дѣтск. Утенокъ.
Солонище, -ща, с. = солонець 1. Збігаються як на солонище.
Укипати, -паю, -єш, сов. в. укипіти, -плю, -пиш, гл.
1) Укипать, укипѣть, увариваться, увариться. Щоб укипіло м'ясо, треба горщика зо щільною покришкою. Дай, мамо, вечерять! — Підожди, долото вкипить, то будеш вечерять.
2) ? Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизкою, так селезень і вкипів.
Циконіти, -ню, -ниш, гл. Дрожать отъ холода.
