Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відброд

Відброд, -ду, м. наїстися до відброду. Наѣсться до отвала. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРОД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРОД"
Бджілочка, -ки, ж. Ум. отъ бджола.
Визути, -зую, -єш, гл. Раззуть. Зараз го визує, красно му постелить. Гол. ІІІ. 409.
Допі́зна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Куронька, -ки, ж. Ум. отъ ку́рка.
Лиско́, -ка, м. Кличка собаки съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Позроджувати, -джую, -єш, гл. Родить (многихъ).
Породичатися, -ча́юся, -єшся, гл. Вступить въ родство. Та ми ж породичалися: мій брат узяв її сестру. Харьк. у.
Порохнина, -ни, ж. = порохонь. Вх. Лем. 454.
Пролізти Cм. пролазити.
Роззумбелати, -ла́ю, -єш, гл. Разнуздать. Ти додому їдеш та й спати лягаєш, мене, ворон коня, не роззумбелаєш. Гол. ІІІ. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБРОД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.