Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відброд

Відброд, -ду, м. наїстися до відброду. Наѣсться до отвала. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРОД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРОД"
Бесідливий, -а, -е. Разговорчивый, словоохотливый. Желех.
Гуща́вина, -ни, ж. Чаща, густо заросшее мѣсто. Левиц. І. 374.
Дити́нний, -а, -е. Дѣтскій, рябячій.
Дрепену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дременути.
Лепчи́ця, -ці, ж. Раст. a) Galium Aparine. Анн. 151. б) Asperugo procumbeus. ЗЮЗО. І. 113. B)Arperugo Aparine. ЗЮЗО. І. 113.
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Почта, -ти и пр = пошта и пр.
Роспозичати, -ча́ю, -єш, гл. = роспозичити. Роспозичав гроші то тому, то иншому. МВ. І. 150.
Увчар, -ра, м. = вівчарь. Вх. Лем. 476.
Уломити, -млю́, -миш, гл. 1) Отломать. 2) Сломать. Як до тонкого дерева вчепиться, то і вломить. Грин. ІІІ. 508. Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. МВ. (О. 1862. III. 70). побіг, як но́гу вломив, — скоро побѣжалъ. Мнж. 162. 3) Броситься въ сторону. (Вовк зайця) от-от нажене; от заєць убік як уломить, — вовк і останеться. О. 1861. У. 59.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБРОД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.