Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відброд

Відброд, -ду, м. наїстися до відброду. Наѣсться до отвала. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРОД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРОД"
Бандурята, -рят, с. мн. Картофель. Вх. Уг. 226.
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Голотеча, -чі, ж. Въ выраженіи: на голотечі = голотіч. Желех.
Дадекой, дадеколи нар. Иногда. Вх. Лем. 408.
Же́жко нар. Горячо, жарко. Їдуть, вже недалеко й пекло. — «Ей, каже вуйт, вертаймось, чоловіче, додому, мені вже дуже жежко». Чуб. ІІ. 403.
Здохля́к, -ка́, м. и здохля́ка, -ки, об. 1) Издохшее животное. 2) Болѣзненный, едва живущій.
Іменини, -ни́н, ж. мн. Именины. Прийшли іменини Потоцького. Рудч. Ск. II. 203.
Маршалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Занимать должность маршала.
Оперечитися, -чуся, -чишся, гл. Упираться, противиться. Старшина кликав його у волость, а він оперечивсь, не хотів іти, так ми його взяли та й повели. Новомоск. у.
Хаміль меж., выражающее осторожное движеніе, съ которымъ скрываются? А вона вже тоді хаміль, хаміль за хустку, та дідька вже не було. Черк. у. Той з печі хаміль, хаміль (ночью слѣзъ украдкой и ушелъ). Мнж. 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБРОД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.