Верхолаз, -за, м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ.
Копіт, -поту, м.
1) Пыль (въ воздухѣ). Наче череда йде — такий копіт зіб'ють. За коником став копіт.
2) Топотъ. З копотом і ржанням коней табунових.
Ма́ківочка, -ки, ж. Ум. отъ маківка.
Невинно нар. Невинно.
Попона, -ни, ж. Попона. Червоні попони, червоні сідла.
Попригинатися, -наємося, -єтеся, гл. Пригнуться (во множествѣ). Хлопці попригиналися за тином, щоб їх не побачили.
Простолюдія, -дії, ж. соб. = простолюд.
Цітрин, -ну, м. = цитри́н. А гріє сонце й окруш цітрини пахощами дишуть.
Чабрак, -ка, м. Чепракъ. На коні узда шовкова, турецьке сідло, на чабраці з кармазину золоте письмо.
Штукарити, -рю, -риш, гл. Шутить, забавно проказить.
