Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відброд

Відброд, -ду, м. наїстися до відброду. Наѣсться до отвала. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРОД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРОД"
Бичня, -ні, ж. 1) Стадо воловъ. 2) Загонъ для воловъ. Звелів з бичні волів пригнати. Котл. Ен. ІІІ. 22.
Відщепити, -ся. Cм. відщепляти, -ся.
Дикту́ра, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. Ном. Од видавця І. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура». Св. Л. 164.
Зав'Я́зування, -ня, с. Завязываніе.
Заложа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Биться объ закладъ. Черк. у.
Козоріз, -за, м. Мясникъ, рѣжущій козъ. Желех.
Повторяти, -ря́ю, -єш, гл. Вторить. Що бурлака гірко робить, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає, а хазяйка повторяв: де ти в чорта волочився? Чуб. V. 472.
Продимляти, -ля́ю, -єш, сов. в. продими́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Прокапчивать, прокоптить.
Старосвітній, -я, -є., старосвітський, -а, -е. Старинный, древній. Добрячі люде, старосвітні, прості. МВ. І. 16. Ця пісня старосвітська. по старосвітськи. По старинному. Поки будемо по старосвітськії жити, поти у нас і добро буде.
Щебеташечка, -ки, ж. Ум. отъ щебеташка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБРОД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.