Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відброд

Відброд, -ду, м. наїстися до відброду. Наѣсться до отвала. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРОД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРОД"
Горноста́йовий, -а, -е. Горностаевый. Горностайова кирея. К. ЧР. 101.
Змарнити, -ню́, -ни́ш, гл. = змарнувати. Змарнив худобу. Вх. Зн. 22.
Наві́двечір нар. Передъ вечеромъ. Гал.
Надтеса́ти Cм. надтісувати.
Неприятель, -ля, м. 1) Недругъ, непріятель. 2) Чортъ. Грин. І. 9.
Омах, -ху, м. Вспышка пламени, огненный языкъ. Багаття з нори вихвачувалось омахами. Полт. у.
Помолодки м. Бѣлыя облачка на небѣ. Вх. Зн. 52.
Розрабувати, -бую, -єш, гл. Разграбить.
Садовничка, -ки, ж. Жена садовника. Грин. II. 261.
Сутугуватий, -а, -е. Жесткій. Тверде в його, сутугувате мясо. К. Іов. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБРОД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.