Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвилюватися

Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать. Котл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВИЛЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВИЛЮВАТИСЯ"
Випровожати, -жаю, -єш, гл. = ви́проваджати. Випровожала вдова свого сина, ту єдиную дитину. Шевч. 362.
Заде́рти Cм. задирати.
Заяло́зений, -а, -е. Засаленный.
Зубелити, -лю, -лиш, гл. Взнуздывать. Угор.
Навиля́діти, -дію, -єш, гл. = вилюдніти. Нічого, він навилядіє, — то й будуть люде. Коб. у. Дівчина ця виросте, то навилядіє. Коб. у.
Обіднитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Обѣднѣть.
Осище, -ща, с. Осиное гнѣздо. А у того чоловіка на горищі та завелись оси... Він до того осища, аж оси тільки дзз! Мнж. 13.
Позаплямлювати, -люю, -єш, гл. Запятнать (во множествѣ).
Протоптати, -пчу, -пчеш, гл. Протоптать. Протоптати дорогу. Протоптати чоботи. протоптати стежку до кого. Часто бывать у кого. Я його знаю, він протопче стежку через полковничий садок. Шевч. 296.
Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВИЛЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.