Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвилюватися

Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать. Котл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВИЛЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВИЛЮВАТИСЯ"
Вубратися, -беруся, -решся, гл. = убратися. Вубралась теща у вовчинки. Мет. 191.
Здружи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. 1) Сочетать бракомъ. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх. О. 1861. VII. 5.
Зупиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зупини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удерживать, удержать. Да гуляла, гуляла, мати не спиняла, да тепер зупинила. Чуб. V. 542. Підбігли до його і зупинили коня. Стор. МПр. 52.
Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Лазній, -я, -є. Въ выраженіи: лазня піч. Та часть печи, на которой просушиваютъ зерно, а зимою спятъ. Кіевск. у.
Навіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Зайти. У сей двір Бог навітав, Ісус Христос народився. Чуб. III. 321.
Неправдивість, -вости, ж. 1) Лживость. Желех. 2) Сомнительность происхожденія, поддѣльность.
Охворіти, -рію, -єш, гл. Заболѣть. Вх. Лем. 445.
Хверязя, -зі, ж. Ферязь. У князя хверязя, а в нас і очкур. Ном. № 1596.
Цідило, -ла, с. Кусокъ полотна, сквозь который процѣживаютъ творогъ. Шух. І. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВИЛЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.