Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвалювати

Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. Чуб. II. 50. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Харьк. у. Відвалив скибу хліба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЛЮВАТИ"
Батющин, -на, -не. Священничій, батюшкинъ. Батющин двір. Левиц. І. 446.
Варвар, -ра, м. Варваръ. Левиц. Пов. 316.
Надса́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. надсади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Надрываться, надорваться.
Принаймні нар. По крайней мѣрѣ. Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай. Шевч. 562.
Притовпитися, -пимося, -питеся, гл. Подойти толпой, столпиться. Та ти не дивись, що люде притовпились: дорожче ніхто не дасть, як я. Волч. у.
Протеленькати, -каю, -єш, гл. Прозвенѣть, прозвонить; о часахъ: протикать.
Розвішувати, -шую, -єш, сов. в. розвішати, -шаю, -єш, гл. Развѣшивать, развѣсить. МВ. ІІ. 134. Накупив бубликів, розвішав їх уночі перед вікнами. Рудч. Ск. І. 188. Ой я тую одеженьку по тину розвішу. Чуб. V. 719.
Роскрехтатися, -хчу́ся, -чешся, гл. Расквакаться (о лягушкахъ). Жаби иноді як роскрехчуться, все: кре, кре. Радомысл. у.
Снітій, -тія, м. Раст. Uredo segetum. Вх. Пч. I. 13. Cм. засніт.
Стерник, -ка, м. 1) Рулевой. 2) пт. Emberiza, подорожникъ. Вх. Пч. ІІ. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.