Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвідини

Відвідини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе. Єв. Л. XIX. 44. Ще більшого жалю завдав їй своїми одвідинами. Г. Барв. 168.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІДИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІДИНИ"
Бездітниця, -ці, ж. Бездѣтная женщина. Вх. Зн. 2. К. Бай. 15.
Голобельний, -а, -е. 1) О лошадяхъ: коренной, ходящій въ оглобляхъ. 2) Объ экипажахъ: оглобельный. Голобельні сани.
Завози́ти 2, -жу́, -виш, гл. Затаскать, загрязнить.
Зсукуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться сучковатымъ. Аф. 462.
Наго́ня, -ні, ж. Погоня. Бачимо, що вже нас нагоня знагоняє. Борз. у.
Налама́ти Cм. наламувати.
Напи́лювати II, -люю, -єш, сов. в. напиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить, напилить. Напиляв дров.
Підмогоричити Cм. підмогоричувати.
Порушник I, -ка, м. = поручник 1. Лебед. у. Він його порушник, ручився за нього, — ну тим так і каже. Екатер. у.
Ридванний, -а, -е. Относящійся къ ридвану.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВІДИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.