Дока́зування, -ня, с. 1) Договариваніе до конца. 2) Дѣланіе, совершеніе чего либо. 3) Попреки.
Зашко́дити, -джу, -диш, гл. Повредить; помѣшать. Слабому животові і пиріг зашкодить. Півкварта горілки зашкодила мені. Вовк кинеться на того чоловіка, котрий йому зашкодить догнати чорта. Бог як нам уродить, то буде нам і всім, і злодій не зашкодить. .
Лигоми́нець, -нця, м. = лагоминець. І ті були там лигоминці, піддурювали що дівок.
Лизу́н, -на, м. 1) Лижущій. 2) Подлиза, льстецъ. Стали мужики лизуни добриться до панів. 3) Миѳическое существо, въ образѣ большого звѣря, живущее въ лѣсахъ и пожирающее людей.
Милосе́рдний, -а, -е. Милосердный. Дав єсь волю серцю мому, милосердий Боже! Приручаю тебе, серденятко моє, милосердному Богу.
Скудлити, -длю, -лиш, гл. Взъерошить.
Споруджувати, -джую, -єш, сов. в. спорудити, -джу, -диш, гл. Сооружать, соорудить; устраивать, устроить. На скелях він житло собі спорудив. Спорудили церкву.
Тож нар. Тоже, также. тож бо. То-то. Тож бо й горе, що не до любости. тож бо то й є. Въ томъ то и дѣло. тож пак! Еще бы.
Хрущати, -щу́, -щи́щ, гл. Хрустѣть. Та й заходився хорошенько мнясце під дубом уминать, аж на зубах кістки хрущать.
Чех, -ха, м.
1) Чехъ.
2) Родъ серебряной или золотой старой монеты.
