Беґарош, -ша, м. Бродяга.
Вивідувати, -дую, -єш, сов. в. вивідати, -даю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Также и кого вивідувати. Разспрашивать у кого. Сталися його вивідувати: «Що там доброго в Уграх слихати?» — ума. Стараться узнать образъ мыслей. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує.
Злодіяка, -ки, м. Большой воръ. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться. Поночі блукає злодіяка. Ум. злодіячка. Воришка. Якийсь лихий злодіячка.
Криха, -хи, ж.
1) Кроха. За тую криху мало гріху.
2) Малость, небольшое количество. Ум. кришечка, кришка. Кришечкою пасті розговілась. Ні кришечки, ні капельки. (Черевань) хоч би кришечку перемінився. Немає хліба й кришки. Всѣ эти уменшительныя употребляются также и какъ ласкательныя слова. Не говори мені сього, Маню, і не думай про се, моя кришечко! Моя душечко, моя кришечко!
Ля́са, -си, ж. 1) Ременная или пеньковая часть кнута (безъ кнутовища). Загадка: Віз без коліс, а батіг без ляси, (човен, весло). 2) = ліса 2.
Мета́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Метать, бросать. Камнем на Степана метали. 2) Наливать. Дорогого напитка метає, по два, по три кубки в руки наливає.
Надря́пати, -паю, -єш, гл. 1) Расцарапать, нацарапать. 2) Нацарапать, написать некрасиво.
Проворіття 2, -тя, с. Просѣка, промежутокъ между двумя лѣсами.
Свірні, -нів, м. мн. Кандалы. А замкнули та Пилинка у желізні свірні.
Тума, -ми, ж. 1) Овца: помѣсь шпанской овцы или шльо́нки съ простой. 2) Человѣкъ смѣшанной породы: одинъ изъ родителей турокъ или татаринъ, а другой — украинецъ. Христіяне і туми зъ христіянъ въ Кримѣ родившіися. Вродився тумою від руської бранки. Козак-тума зведе з ума, не буде любити. Тума танчик водила. Що виведе, то і стане, на дівочок погляне. тумо́ю называютъ хмураго неразговорчиваго человѣка. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його.
