відворочати
Відворочати, -чає, гл. безл. Быть отвратительнымъ. (Вовкулаці) треба й конину їсти й падло, — одворочає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Том 1, ст. 208.