Виправа, -ви, ж.
1) Выпрямленіе; исправленіе.
2) Отправка; отправленіе.
3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари.
4) — шкури. Выдѣлка кожи. Ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку.
Женьча́рка, -ки, ж. = жниця.
Залата́ти Cм. залатувати.
Зворо́та, -ти, ж. Межа, оставляемая на полѣ для проѣзда.
Здобува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. здобу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. Добывать, добыть что, раздобывать, раздобыть, разжиться на что. Здобувся добре сіромаха. Употребл. по большей части съ предл. на: на кращі почуття і задуми здобутись.
Зупинка, -ки, ж.
1) Остановка.
2) Знакъ препинанія.
Лесть, -ти, ж. = лестощі. Смерть лести не знає. Тобою чоловік великий і у честі, але по всяк час у гріховній лесті на Христа воює. ле́стю упадати. Поддабриваться. Сидить Гриць на важниці, тяженько здихає, а до його чорнявая лестю упадає.
Подотлівати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и дотліти, но во множествѣ).
Прийматися, -маюся, -єшся, сов. в. прийнятися, приня́тися, -йму́ся, -мешся, гл. Приниматься, приняться. Ой обсади, мила, голубонько сива, вишеньками двір. Да вже ж я садила, вже ж я поливала, — не приймається.
Хильнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хилити.
