Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвічальний

Відвічальний, -а, -е. Отвѣтственный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІЧАЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІЧАЛЬНИЙ"
Дев'ятоси́л, -лу, м. = Дев'ясил.
Де́рес, -су, м. Раст. Горець, Polygonum.
Забли́скати, -каю, -єш, гл. Засверкать. Серце в них розлютувалося, очі заблискали. Мог. 133. Як блискавка заблище — знай, що твоя жона в дороге убрання прибірається. Рудч. Ск. II. 102.
Ільмак, ільм'я́к, -ка, м. = ілем. Валк. у. ЗЮЗО. І. 140.
Лобогрі́йка, -ки, ж. Шуточное названіе примитивнаго устройства жатвенной машины, очень тяжелой въ работѣ. Херс.
Підстрибнути Cм. підстрибувати.
Побіля нар. Возлѣ, около. А народу, народу! і за домовиною і побіля домовини. Кв. Тече річка з винограду та й побіля груші. Грин. III. 393.
Покутниця, -ці, ж. Кающаяся, отбывающая покаяніе, эпитемію. К. МБ. XI. 157. Иди до тої Покутниці, шо щиро покутуї, Богу сі молит. Гн. II. 98.
Посиліти, -лію, -єш, гл. Осилить, быть въ состояніи. Г. Барв. 428.
Рантух, -ха, м. 1) Головной уборъ замужней женщины въ Галиціи — бѣлый тонкій платокъ, покрывало. О. 1862. IV. 37, 30. Уся в рантухах та в намистах золотих. Федьк. Пов. 85. 2) Родъ тонкой бумажной ткани. 3) Родъ юбки суконной. Kolb. І. 37. 4) = лантух. Ум. рантушо́к. Гол. IV. 353.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВІЧАЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.