Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбути

Відбути, -ся. Cм. відбувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУТИ"
В'язовий, -а, -е. Вязовый. А ще, правда, на козакові постоли в'язові. Макс.
Дворня́га, -ги, ж. Дворовая собака.
Крамкати, -каю, -єш, гл. О воронѣ: каркать. Вх. Уг. 247.
Лапнути, -ся. Cм. лапати, -ся.
Надці́джувати, -джую, -єш, сов. в. надціди́ти, -джу́, -диш, гл. Отливать, отлить часть, цѣдя. Надцідити треба горщика. Конст. у.
Нашкрябати, -баю, -єш, гл. 1) Нацарапать, начесать. Нашкрябав собі руку. 2) Наскресть. 3) Дурно написать.
Перепанувати, -ну́ю, -єш, гл. Окончить господствовать, властвовать.
Пихкати, -каю, -єш, гл. 1) Пыхтѣть. От ми пихкали, пихкали над тим чаєм, та й повиливали його під ліжко. Грин. І. 89. 2) Потягивать (трубку). Лежить у садку під грушею, люльку пихкає. МВ. І. 38.
Фальшівник, -ка, м. Фальсификаторъ, поддѣлыватель. Желех.
Шкодливий, -а, -е. 1) = шкідли́вий. Шкодливий тхір. Гліб. 2) Часто творящій проказы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.