Божиця, -ці, ж. = богиня. Каже одуд до Бога: «Зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця стала божицею.
Гаремний, -а, -е. Гаремный. Гаремна неволя.
Голиця, -ці, ж. Чистое поле, прочищенное отъ деревьевъ мѣсто. Іде дощик на голиці.
2) Кожа, съ которой облѣзъ, оборванъ мѣхъ.
3) = гонишна сітка.
Ду́дочка, -ки, ж. Ум. отъ дудка. 1) Маленькая свирѣль. Вийди, Грицю, на улицю і ти, коваленку, заграй мені у дудочку стиха помаленьку. вони всі в одну дудочку грають. Всѣ однимъ заняты, всѣ одинаковы. 2) Трубочка. У тоненьку скляну дудочку.... налиймо води і нагріймо її, то вода підійметься вгору. 3) Родъ танца. Тут инчі журавля скакали, а хто од дудочки потів.
Замаю́сити, -ю́шу, -сиш, гл. Зажилить, присвоить. Еге, то це ти хочеш замаюсити мій ніж. Cм. заміюсити.
Качатник, -ка, м. Помѣщеніе для утокъ.
Сльоз, -зу, м. — турецький = слиз.
Тинина, -ни, ж. Колъ изъ плетня.
Тичба, -би, ж. Толпа. Цілі тичби людей збігалися на його дивитися.
Ублагати, -га́ю, -єш, гл. Умолить; умилостивить. Росердила миленького, да вже не вблагаю; хоть вблагаю, не вблагаю, да вже не такого. Та святих отіх благала, — таки ж ублагала.
