Відчахнути, -ну, -неш, гл.
1) Отломить, отщепить. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало, і зараз гілку одчахнув.
2) Отлучиться. Як полягають у неділю спати, а вона одчахне на вулицю до дівчат та парубків.
Зневіритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Потерять вѣру, извѣриться.
2) — кому. Утратить довѣріе. Ти мені зневірився. Їй уже тепер усе зневірилося. Тобі... зневірились люде.
Кебетливий, -а, -е. Способный, даровитый, талантливый. Дуже кебетлива дитина.
Кубло, -ла, с.
1) Логовище. Звіря... в своїм кублі недвижно спочиває.
2) Гнѣздо, преимущественно вырытое въ землѣ, a затѣмъ и всякое. На Благовіщення і птиця не несеться й кубла не в'є.
3) Въ переносномъ значеніи также человѣческое жилье. Да чого ти, Марусе, без кубла?
4) = водня. Ум. кубелечко, кубельце. Знайшла ж бо я кубелечко, де утка несеться. Туга коло серця як гадина в'ється, ізвила кубельце коло мого серця.
Нави́ти Cм. навивати.
Огребом нар. — брати. Загребать, обѣими руками брать. Наш титарь так огребом і бере гроші з церкви.
Погляд, -ду, м. Взглядъ. Видно сокола по польоту, а сову по погляду. На погляд вона добра пані.
Цибатий, -а, -е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ум. цибатенький.
Чала! меж. Крикъ на лошадей: но! Cм. ча.
Шварнути, -рну, -неш, гл. Сверкнуть. Шварнула блискавка, грім грюкнув і загув.
